Зі швидкістю фури

Знаєте, як працюють художники над великими полотнами? Місяцями, роками. А як зараз працюють художники-волонтери? Наприклад, наш земляк Віктор Орлі (Геннадій Гребньов)? З командою друзів із асоціації «Капітале» зібрав по всьому Провансу фуру, повну необхідних українським медикам речей, відправив її з Марселю (Франція) через всю Європу, а сам – на літак до Польщі, потім потягом до Кропивницького – зустрічати фуру в лікарні швидкої допомоги. А за кілька днів до цього десанту він встиг провести презентацію своєї нової картини, яку вже порівнюють з легендарною «Гернікою» Пікассо.

– Якщо я не помиляюсь, то це ювілейна, тридцята фура, яка приїхала з Провансу?

– Так, це тридцята фура, що ми з партнерами доправили до України, і десята з безпосередньо медичним обладнанням та медикаментами. І ця десята фура, мабуть, найбільша, яку ми взагалі відправляли, – її висота 3 метри. У зв’язку із цим обсяг гуманітарної допомоги, який був завантажений, – 100 кубічних метрів.

100 кубічних метрів – це в основному медичні багатофункціональні ліжка, якими можна дистанційно управляти пультами. Ці ліжка пройшли технічну ревізію, бактеріологічну обробку, пакування, повністю підготовлені до відправки в Україну. Величезну подяку потрібно висловити не лише доктору Даніелю Когену, який є центром, об’єднуючим організацію лікарів, медичних закладів, соціальних установ медичного характеру, а й величезній армії волонтерів та донаторів, які працюють для України. По всій Франції є тенденція на те, що зменшилась кількість збору гуманітарної допомоги для України. У нас, у Марселі та окрузі, дякуючи нашій команді кількість гуманітарної допомоги збільшилась. Причому це не проста гуманітарна допомога, яка складається зазвичай із секонд-хенду, це вкрай необхідне медичне обладнання, як-то медичні ліжка, електричні повнопривідні інвалідні візки на джойстиках, інвалідні візки механічні. Звичайно, милиці, медикаменти.

Крім того, цього разу для пологового відділення Лікарні швидкої медичної допомоги приїхало ліжко для недоношених немовлят з обігрівом. Там купа всякої апаратури. Я не лікар, не можу сказати, як воно правильно функціонує, але це одна палета, сформована тільки з цього обладнання, і його теж, як і основну частину гуманітарної допомоги, ми привезли на прохання голови обласної адміністрації Андрія Райковича. Минулого разу, коли я приїздив, ми визначилися, що в наступній поставці потрібне медичне обладнання саме для Лікарні швидкої медичної допомоги.

Дуже хочу подякувати тим волонтерам і тим організаціям, які працюють із передовою, бо частина нашої гуманітарної допомоги, яка зараз приїхала і розвантажується, піде на передову – на східний напрямок і на південний напрямок в районі Запоріжжя. Це ліки, це обладнання, і велика дяка цим хлопцям, які їдуть на передову, ризикують своїм життям, направляючи цю допомогу саме туди. І, звісно, велика подяка за підтримку й допомогу посольству України у Франції.

– Дякую. Не можу не спитати: днями відбулася презентація вашої картини.

– Так, презентація відбулася, причому в особливій обстановці. Тому що на неї приїхав посол України у Франції Вадим Омельченко. Він особисто презентував картину. І ця картина – це не стільки картина, скільки інсталяція, бо там використані уламки ракет, які бомбардували Енергодар і Соледар, і, крім того, це витвір колективний, бо я долучав до створення цієї роботи всіх абсолютно, хто виявляв бажання і сміливість доторкнутися до полотна пензлем із фарбою. До речі, Вадим Омельченко так само долучався до створення цієї картини, і в один зі своїх приїздів в Марсель він теж попросив палітру, пензель і залишив кілька мазків на цій картині. А починали ми взагалі з дітками. Ціла група діток, для яких я віддав свою галерею, щоб вони займались мистецтвом, разом зі мною стояла й наносила фарби на це полотно. У кожного був свій сюжет, своя квітка, оскільки це в основі своїй соняшник як символ життя, символ сонця, символ Перемоги, символ України. Ідея була така, що ця робота буде представляти Україну й символізувати таку ж трагедію, яка відбулася, наприклад, в Герніці. Я назвав свою роботу «Буча». Тобто картина про трагедію, картина про захист і картина про майбутнє. Тому що лейтмотив цієї роботи – це майбутнє життя.