Час провітрити!

Вовочка йде коридором школи й повторює:

– Не бачу логіки, ну зовсім не бачу логіки!

Назустріч директор:

– Володю, що трапилося?

– Розумієте, я зіпсував повітря у класі, мене вигнали, а вони залишилися нюхати – не бачу логіки!

Вибачте, будь ласка, за натуралізм, але цей анекдот не про геополітику, не про Байдена і навіть не про путіна – він про наше з вами життя. Логіки в ньому дедалі менше.

Почну, мабуть, зі свого «улюбленця» – лідера парламентської фракції «Слуг народу» Давида Арахамії. Кількість чинних народних депутатів (офіційно їх залишилося 400), яка постійно зменшується з початку війни, він прокоментував з точки зору функціонера, який відповідає за збір необхідної для голосувань кількості голосів.

«Насправді кількість людей, які хочуть піти з парламенту, набагато більша. Ми вже не відпускаємо людей… Ми говоримо, що просто за це не голосуватимемо, тому що люди повинні досидіти до кінця і приймати закони, необхідні для держави», – заявив Арахамія.

Зауважу, що далеко не всі з цих 400 беруть участь у роботі парламенту – хтось хворіє, хтось народжує, хтось сидить у СІЗО, а хтось просто злиняв за кордон.

Ви чули хоч раз про нардепа Федора Христенка? Я також ні. 40-річний політик за десять днів до початку «СВОлочної» операції виїхав до Польщі і з того часу не повертався. Винайняв чималеньку квартиру в елітному районі Варшави, оформив три люксові машини на дружину. І чекає.

Питання до Арахамії: це ви ТАКИХ не відпускаєте? Як же потрібно не поважати країну та виборців, щоб використати таке лайно для кількості?

А хто такий Тандир, ще пам’ятаєте? Ні, кругла піч – це тандир з маленької літери, хоча суддя Олексій Тандир великої точно не заслуговує. Це він 25 травня, проїжджаючи блокпост, на смерть збив нацгвардійця. П’яний, звісно. Вже понад пів року у СІЗО. Поки що все логічно, хоч і надто довго. А як би ви прокоментували, дізнавшись, що весь цей час тандиру-судді нараховують зарплату – голий оклад у розмірі 63 тис. грн?

Ще одна вправа з логіки. Офіс генерального прокурора виписав премії співробітникам на честь Дня прокуратури по 140 – 230 тисяч гривень. У задачі питається: ЗА ЩО? За що така небачена у воєнний час для більшості українців щедрість?

Здавалося б, ну який стосунок має ця позитивна (для прокурорів) подія до судді-вбивці чи нардепа-зрадника? Не знаю, але спинним мозком відчуваю – має!

Читаєш, наприклад, щоденні повідомлення правоохоронців про підозру черговому чиновнику в розкраданні десятків бюджетних мільйонів, і перша думка вже не «розстріляти негідника», а «цікаво, кому не вгодив цей чиновник?». Кому конкретно перекрив годівницю? Чию вказівку не виконав, кому не дав відкат?

Саме таке припущення виникло у автора, коли голові НСЗУ Наталії Гусак виписали підозру у службовій недбалості. Буквально перед цим вона побувала на Кіровоградщині та вчинила переполох серед керівників медустанов. Вже тоді виникла зрадлива думка: «Зжеруть!».

Новопризначеному керівникові, який щойно пройшов усі кола пекла численних перевірок і конкурсів, потрібно було добре постаратися, щоб отримати «підозру»! Непряме підтвердження цієї версії проглядається у нещодавній публікації голови НСЗУ у соціальній мережі. Ось тільки одна цитата, яка, втім, багато прояснює: «Шановні голови громад, керівники медзакладів, медики! Підписуючи договір з НСЗУ, ви зобов’язуєтеся в межах пакету забезпечувати пацієнтів необхідними ліками та медичними виробами. А отже, люди у стаціонарах мають отримувати не листочок в аптеку, а ліки, що входять до Нацпереліку. І ви точно не маєте права обманювати, що медикаменти є лише на 2 дні – насправді держава фінансує весь період лікування, а за потреби – і реабілітації. І так, ви точно про це знаєте, я просто зараз у черговий раз говорю про це вголос».

Як бачите, у цьому випадку, на відміну від попередніх, логіка подій точно проглядається. І хоча ми з вами, як і раніше, сидимо в погано провітреному приміщенні, але вже вчимося розуміти, хто в нашій країні регулярно псує повітря.