Обласна бібліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка усі два роки повномасштабної війни не втрачала ритм роботи з читачами, проводячи заплановані заходи як онлайн, так і наживо. Мета її працівників – просвітництво, популяризація книги, читання та організація змістовного дозвілля молоді.
Напередодні 27 січня, коли вся міжнародна спільнота вшановує пам’ять жертв Голокосту, в бібліотеці в рамках проєкту «РідноКрай» відбувся захід «Голокост на Кіровоградщині: пам’ять, архіви, увічнення».
Як відомо, для Кіровоградщини початком Голокосту став серпень 1941 року, фактично з перших днів окупації. У тодішньому Кіровограді розповсюджували оголошення, що євреям міста наказано зібратися біля будівлі Великої хоральної синагоги, взяти з собою документи та цінні речі, оскільки їх будуть переселяти. Відповідно до історичної хроніки, найкривавішим днем за кількістю жертв у нинішньому Кропивницькому стало 30 вересня 1941 року. Тоді у протитанкових ровах за містом нацисти стратили понад 4200 євреїв, у тому числі 600 євреїв-військовополонених. Такі розстріли тривали впродовж 1941-1944 років.
Для вшанування загиблих євреїв Кіровоградщини ледве не в кожному районі з’явилися свої «Бабині яри» – пам’ятні місця, з якими пов’язані акції геноциду євреїв у 1941 – 1944 роках. Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження.
На цій пам’яті гартується наша свідомість. Війна росії проти України виразно засвідчує, що пасивна пам’ять про злочини геноциду не може убезпечувати від їх повторення.
Про це присутнім розповів історик та краєзнавець Сергій Гейко. Його розповідь супроводжувалась емоційними поезіями, які написали літератор, педагог і громадський діяч Павло Чорний та письменник Роман Любарський.
Які пільги можуть отримати ветерани при працевлаштуванні