За статистикою, однією з основних причин смертності у всьому світі є судинні захворювання – патологічні стани та процеси, котрі призводять до ураження судинної системи організму. Така патологія завжди серйозна, адже від нормального кровообігу залежить життя людини.
До судинних захворювань можна віднести такі найпоширеніші захворювання артерій, вен, капілярів, як:
атеросклероз – відкладення ліпідних бляшок, а потім і солей кальцію на внутрішній стінці артерії;
стенози кровоносних судин, звуження їхнього просвіту без бляшок;
облітеруючий ендартеріїт – розростання епітелію внутрішньої стінки артерій, що призводить до їхнього звуження;
аневризми артерій, аорти (аномальне розширення ділянки судини, у цій ділянці його стінка стає небезпечно тонкою);
утворення згустку крові в кровоносній системі, зазвичай – у венах;
варикозне розширення вен нижніх кінцівок;
тромбофлебіти, запалення венозних судин із тромбозом;
ангіопатія на тлі системних захворювань (діабет, синдром Рейно, аутоімунні васкуліти та інші), як правило – страждають дрібні судини та капіляри.
Сьогодні гостем редакції є серцево-судинний хірург, ангіохірург, флеболог Денис Фоменко, який займається саме судинними проблемами в Кіровоградській обласній лікарні.
– Денисе Юрійовичу, розкажіть, будь ласка, про себе. Як ви прийшли в медицину?
– Я зростав у сім’ї, де не було жодного лікаря. Людиною, яка мала стосунок до медицини, була моя матір. Вона працювала дитячою медсестрою, у поліклініці. Тож, скоріш за все, вона і мала найбільший вплив на шляху до того, щоб обрати напрямок – медицина.
– Чому ви обрали саме судинну хірургію?
– Можна сказати, що судинна хірургія обрала мене сама. При виборі спеціалізації я схилявся спочатку до судмедекспертизи, реанімації та анестезіології, довгий період часу працював на кафедрі анатомії людини лаборантом. На 5-му році навчання у медичному університеті хотів працювати медбратом у реанімації, але місць не було, і мені запропонували місце у новому відділенні – кардіорентгенваскулярної хірургії м. Краматорськ. Почавши працювати та побачивши роботу відділення, персоналу, я поступово заглиблювався у специфіку роботи та закохався у неї. Я вже чітко розумів, що хочу залишитись тут працювати лікарем. Сталося так, що й лікар-куратор на моїй інтернатурі Антон Генадійович Орлов виявився справжнім професіоналом своєї справи, а також порядною та доброю людиною. За це я йому дуже вдячний.
– Які проблеми з судинами є в наш час найпоширенішими? Чи є дієві методики їх вирішення?
– На сьогодні це варикозна хвороба нижніх кінцівок та облітеруючий атеросклероз. Про варикоз можу сказати, що це в основному тільки оперативне лікування (методом ЕВЛК та РЧА). Облітеруючий атеросклероз можна профілактувати здоровим способом життя. Але якщо така проблема вже існує, то вона вирішується або консервативним лікуванням, або оперативним. Все залежить від стадії захворювання та ії прояву.
– Колись пацієнти зустрічались із судинними спеціалістами переважно при проблемах з судинами нижніх кінцівок, і найчастішим методом лікування були операції з видалення хворих судин. Чи є зараз інші, менш травматичні методи лікування? Чи застосовують їх в нашому місті?
– Медицина невпинно розвивається, тож маємо на сьогодні альтернативні методи, такі, як ендоваскулярна ангіопластика та стентування судин – це стосовно облітеруючого атеросклерозу нижніх кінцівок. У Кропивницькому з 2022 року я виконую такі операції. За останній рік було виконано близько 120 таких операцій, за статистикою ендоваскулярних втручань цифра немала.
– Розкажіть, будь ласка, про стентування судин. Які можна стентувати, коли, як? Як треба поводити себе, аби уникнути серйозних проблем, які можуть призвести до не дуже хороших перспектив?
– Стентування судин – сучасне лікування облітеруючого атеросклерозу, операція, яка виконується через прокол судини голкою. Тобто не потрібно виконувати «велику» операцію через розрізи. Перевагою таких операцій є
– скорочення післяопераційного періоду,
– малоінвазивність,
– відсутність загального наркозу.
Стентувати можна будь-які артерії, найчастіше це артерії нижніх кінцівок, коронарні артерії серця та сонні артерії. Показання для будь-якого оперативного лікування визначає лише лікар в залежності від вашої ситуації. Найкраще, що ми можемо зробити, аби уникнути серйозних проблем та наслідків, – це профілактування захворювання та лікування початкових стадій. Своєчасне звернення до лікаря має дуже велике значення, адже й лікарю легше вам допомогти, коли захворювання лише на початковій стадії, яка часто має зворотність.
– Наскільки українська судинна хірургія відповідає європейському та світовому рівню? Чи не пасемо ми задніх? Де зараз найвищій рівень? Як на цьому фоні виглядає Кропивницький?
– В плані лікування пацієнтів та оперативних втручань ми маємо непогані результати. Але, на жаль, у нашій країні, на відміну від європейських, немає достатнього рівня забезпеченості лікарень обладнанням та розхідними матеріалами, які використовуються під час операції. На мою думку, найвищий рівень в Україні зараз в м.Київ, Дніпро, Полтава. Наразі в Кропивницькому непоганий рівень надання медичної допомоги, з 2022 року ми маємо змогу виконувати ендоваскулярні втручання на судинах, а також виконуємо механічну тромбекстракцію при ішемічному інсульті. На мій погляд, це велике досягнення, бо така операція при інсульті виконується лише в деяких областях нашої країни та вимагає дороговартісного обладнання та високої кваліфікації лікарів. Також планую почати виконувати оперативне лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок методом радіочастотної абляції, яка у Кіровоградській області не виконується взагалі. Хоча це теж сучасний метод лікування, який я опанував ще працюючи у Краматорську. Тож дуже скоро він також буде доступний для пацієнтів.
– Чи були у вашій практиці випадки, які запам’ятались?
– Таких випадків багато, починаючи з ендопротезування черевного відділу аорти, яке я робив ще на інтернатурі (зауважу, що це вважається дуже складною операцією, виконували ми її вдвох з моїм куратором) і до сьогоднішніх випадків з моїми пацієнтами, яких я всіх памʼятаю й кожний випадок вважаю особливим та індивідуальним. Адже медицина, на мою думку, – це мистецтво.
Промені «Світанку»