Виявляється, на Кіровоградщині, яка з початку великої війни прийняла майже тринадцять тисяч переселенців з Харкова, немає єдиної організації, яка ними опікувалася б. Але коли про це нагадали харківському мерові Ігореві Терехову під час його перебування минулої п’ятниці в Кропивницькому, він сказав, що не бачить у цьому проблеми.
Ігор Терехов приїздив до нас передусім як очільник Асоціації прифронтових міст та громад України. Зустрівся з обласним і міським начальством, представниками бізнесу, освіти, медицини і, звісно ж, переселенцями.
Місцем зустрічі з переселенцями став Кропивницький ЦНАП «Прозорий офіс». Секретар Кропивницької міської ради Олег Колюка та директор департаменту надання адміністративних послуг міської ради Олександр Нікітенко ознайомили гостя з роботою центру, спектром послуг, які тут можуть отримати мешканці громади, внутрішньо переміщені особи та ветерани.
Окремо Ігорю Терехову розповіли про облаштування простору безбар’єрності у Кропивницькому та підходи міста до організації доступних адміністративних послуг для різних категорій населення.
На зустрічі в приміщенні ЦНАПу серед переселенців-харків’ян були вже відомі в Кропивницькому постаті – художник-мураліст Олександр Брітцев, акторка Євгенія Канівець (нині працює в нашому Театрі корифеїв). Послухати свого мера прийшло кілька його земляків, учасники війни, які теж опинилися в Кропивницькому.
Завівши мову про державну підтримку переселенців, Ігор Терехов критично висловився про чинний механізм, згідно з яким люди з окупованих територій та районів активних бойових, щоб отримати житловий сертифікат, мають пред’явити акт обстеження зруйнованого житла.
– Скажіть мені, будь ласка, який акт обстеження може бути, наприклад, у Горлівці? Чи в Куп’янську, який сьогодні постійно обстрілюється? Це неможливо. Держава повинна прийняти рішення, щоб вимушений переселенець, який добровільно відмовляється від своєї власності на окупованій території або в зоні бойових дій, отримав сертифікат на придбання житла, – переконаний Терехов.
А ще він – за розвиток державних програм будівництва житла у співпраці з територіальними громадами. За словами Терехова, місцева влада може надавати земельні ділянки та брати участь у створенні необхідної інфраструктури, а нові будинки мають відповідати сучасним вимогам безпеки та енергоефективності.
Також, на думку голови Асоціації прифронтових міст та громад України, держава має подбати про страхування воєнних ризиків, насамперед у прифронтових громадах.
– Бачу сльози, бачу розпач людей, у яких згоріли автівки. Дев’яносто дев’ять відсотків не страхують, бо це коштує шалених грошей. Це має бути державна програма.
Серед пропозицій, які просуває АПМГ, її очільник назвав і такі: підвищення мінімальної пенсії до 6 тисяч гривень і мінімальної заробітної плати до 10 тисяч гривень, зниження ПДВ на соціально значущі продукти українського виробництва до 5 відсотків та запровадження регулювання торговельної націнки на них.
Ігор Терехов не раз наголосив, що в центрі уваги держави має бути людина. Аудиторія сприйняла цю, м’яко кажучи, не нову ідею, спокійно. А коли він перелічив харківські комунальні блага (безплатний проїзд у громадському транспорті, безплатна вода з бюветів, безплатне харчування школярів і вчителів – все за бюджетний кошт), пролунали оплески. А харківський мер пояснив, що «треба знайти розумний баланс бюджету». Мовляв, війна – війною, а відтік спеціалістів з міста обійдеться дорожче.
Коли ж Терехову зауважили, що в Кропивницькому немає єдиної організації, яка опікувалася б переселенцями з Харкова, відповів:
– Не треба ділити на «ці з Харкова», «ці з Херсона», «ці із Запоріжжя». Яка різниця, звідки людина? Вважаю, треба бути всім разом.
Віктор Іваненко, «УЦ».
Дивуйтеся, шановні, дивуйтеся!