Поїхали!

Саме так тепер кажуть мешканці двох багатоповерхівок у Кропивницькому, коли натискають кнопку новенького ліфта, бо раніше, заходячи в під’їзд, вони лише зітхали: «Ну, пішли нагору». За десятиліття тут виросло нове покоління мешканців, які взагалі не знали, як з середини виглядає кабіна підйомника.

Напередодні Нового року в будинках по вулиці Полтавська, 32 та проспект Університетський, 23 за кошти міського бюджету встановили 2 новеньких підйомника італійського виробництва. Наче й невелика подія, але для мешканців, які десятиріччями долали сходи з поверху на поверх, не зважаючи на вік і стан здоров’я, це таки свято.

Зараз у місті працює 511 ліфтів, з них близько 2 десятків – «мертві» більше як по 20 років. Це привіт з 90-х, коли місто накрила хвиля вандалізму – ліфти цілеспрямовано виводили з ладу, крали двигуни та інше обладнання, а то й просто підпалювали. Усі мертві ліфти міста стоять якраз з цієї причини, причому жодного палія так і не знайшли, а якщо знайшли, то щось не чути, що вони понесли хоч якесь покарання.

Оскільки цільової державної програми, тобто коштів на відновлення чи встановлення ліфтів немає, місто обходиться своїми силами, хоча це й не просто, адже значну частину міських програм, у тому числі й ремонт ліфтів, довелося скорегувати на потреби боротьби з коронавірусом. А така програма вкрай потрібна, хоча б і з тієї причини, що переважна більшість пасажирських підйомників у місті вже відпрацювали свій амортизаційний термін і зносилися фізично та застаріли морально. Тим не менше, гроші знайшли, і в поточному році було відремонтовано 123 ліфти та встановлено ось цю парочку новеньких.

Як розповів нам заступник міського голови Олександр Вергун, у місті вперше встановили ліфти з італійським енергоефективним обладнанням, які, на відміну від російсько-білоруських аналогів, мають значні переваги у вигляді плавного руху та підвищеної вантажопідйомності, інформаційних дисплеїв, металевої, тобто противандальної кабіни. Наступного року планується встановлення ще двох таких ліфтів та ремонт близько півсотні «бувших в експлуатації», хоча, за великим рахунком, чи не всі ліфти потребують не ремонту, а заміни. Чим не завдання для якогось «Великого ремонту» у рамках чергової амбіційної президентської програми? Хоча б для встановлення нових ліфтів там, де їх немає по 20-30 років, адже за наявності коштів проблему можна вирішити протягом року…