Вчителька української мови і літератури Інна Козаченко у своєму прагненні допомогти ВСУ об’єднала родичів та сусідок, які регулярно збираються у неї вдома та готують для військових національний український делікатес.
– Маю знайомого фермера, який тримає свиней, – розповідає Інна Василівна. – Він регулярно ріже свиней, м’ясо та сало продає. Я запитала, куди він діває кров та кишки. Сказав, що викидає. Запропонувала привозити мені. І тепер ми у вільний час (а це здебільшого вночі) робимо кров’яну ковбасу.
Eсі інші інгредієнти – гречку, часник – купують за власні гроші. Ще фермер підвозить сало, яке перетоплюють на смалець. Відкликнувшись на заклик у соцмережах, люди привезли пластикові відерця, в які фасують готову, підсмажену кров’янку і заливають смальцем.
Вчителька і господиня каже, що в такому стані ковбаса може зберігатися дуже довго. Це природно-народні консерви. А значить, це продовольчий, майже стратегічний запас для українського війська. Нехай смакує бійцям та нагадує домівку, де на них чекають з перемогою.
Про призначення / поновлення виплати пенсії особам, які виїхали з тимчасово...