Російське майно в Кропивницькому?

Кілька днів тому набрав чинності указ президента України  «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Згідно з цим, черговим в низці подібних документоам, вводяться персональні санкції проти кількох осіб, колишніх українських посадовців, які втекли до Росії, але володіють у нас майном. Стосується ця справа й Кропивницького.

Був у нас колись міністр оброни Павло Лебедєв, громадянин РФ. Це було можливо тільки в нас і тільки за часів Януковича. Розвалюючи наше військо, Павло не забував робити бізнес, скуповував активи по Україні. До власності його родини потрапив і місцевий завод «Цукрогідромаш», він розташований в нетрях міста близько Інгулу, за кілька кварталів від Центрального ринку в кінці колишньої Червоногвардійської вулиці. Власниця заводу – донька Лебедєва.

Незважаючи на занедбаний зовнішній вигляд (в «стилі» російської глибинки), завод випускав десятки найменувань продукції, навіть для залізниці литво, але в основному різні промислові насоси для рідин, символічно, що й кілька видів фекальних насосів…

До цього ще з літа зупинено діяльність десятків інших підприємств, що належать родині зрадника Лебедєва, арештовано тільки залізничних вагонів 645 одиниць.

Наразі те майно передано АРМА – Агентству з розшуку та менеджменту активів, воно займається подальшою їх долею – продажем чи передачею у власність держави. Така доля очікує й «Цукрогідромаш». Жаль тільки робітників та їхні родини, власників – анітрохи.

Ну й треба пам’ятати, що цей завод – єдиний в Україні завод з виробництва насосів для цукрової промисловості. Хоча скільки тих заводів залишилося, але потреба в специфічних насосах колись буде. Та чи буде кому їх виробляти?

Є й ще питання: Лебедєв втік до окупованого Криму ще в лютому 2014-го, його було оголошено в розшук, про майно все було відомо ще до призначення міністром – він очолював холдинг, до якого входив і «Цукрогідромаш». Чого чекали вісім з половиною років, аби арештувати майно?