Повернути ім’я герою

Днями Гайворон знову був у траурі. Попрощалися ще з одним героєм, загиблим на війні. На похороні не називалося його прізвище, а на могильному хресті написано: «Тут спочиває тимчасово невстановлений захисник України». І вказано дату смерті: 22 жовтня 2022 року. Чому ж саме в Гайвороні він знайшов останній притулок?

Виявляється, тіло загиблого привезли сюди кілька місяців тому з огляду на інформацію, що він – з тутешніх жителів. Тіло показали ймовірним родичам, але ті не впізнали в ньому свого. Вірять, що їхній родич – живий. Cподіваються, що ДНК-дослідження не підтвердить його загибель.

Коли будуть результати того дослідження – невідомо, а тіло в морзі не можна тримати дуже довго. Тому місцева влада вирішила поховати загиблого з почестями як невідомого воїна. Якщо ДНК-дослідження підтвердить, що це – такий-то гайворонець, виготовлять іншу табличку на могилу. Та й не в табличці справа. «Повернути ім’я Герою – найменше, що можемо зробити», – ідеться в повідомленні на сторінці Гайворонської міської ради у Фейсбуці.

Поховання невідомих героїв тепер – не рідкість. Буває, тіла неможливо впізнати, при них не виявляється ніяких документів. У таких випадках ДНК-профілі загиблих заносяться в єдину базу даних. Можливо, це допоможе встановити особу. Нехай навіть через роки.

Чимало таких, хто офіційно значиться безвісти зниклими, хоча, швидше за все, їх вбито і надій на те, що вони в полоні чи в госпіталі, – майже ніяких. Але родичі сподіваються на диво й нерідко не хочуть ініціювати визнання фактів загибелі в судовому порядку. Цим самим вони відмовляються від компенсації, яку держава виплачує родичам загиблих. Розмір компенсації – 15 мільйонів кожній такій родині.

А в країні, яка воює проти нас, не приховують: відправляють чоловіків, синів і братів на фронт, щоб купити на «гробові» омріяну «Ладу». Їхні «мечты сбываются».