Над чим працюєте, Майстре?

Продовжуємо рубрику, в якій наші земляки, представники різних кіл творчої інтелігенції, розповідають, над чим вони нині працюють, які мають плани, про що мріють. Сьогодні на запитання відповідають…

Солістка міського професійного духового оркестру та викладачка І категорії циклової комісії спів Кропивницького музичного фахового коледжу Анастасія Безай:

– Концертно-волонтерська діяльність увійшла в моє життя з початку повномасштабного вторгнення. Активно співпрацюю з #ТворчіВолонтери Кропивницького, беру участь у виїзних концертах на підтримку армії. До речі, перший концерт для поранених військових ми з чоловіком Олександром Безаєм співали в одному із медичних закладів нашого міста.

Одним з найрезонансніших проєктів минулого року була постановка оперети у концертному виконанні «Королева чардашу» Імре Кальмана, де я виконала головну роль Сільви Вареску. Проєкт був представлений і підготовлений колективом КМФК, і всі виручені кошти були направлені на підтримку воїнів ЗСУ, серед яких є і наші студенти та випускники. Зокрема вдалося акумулювати понад 200 тисяч гривень на купівлю дронів та обладнання до них.

Нині беру активну участь у підготовці концертної програми на честь 40-річчя творчої діяльності директорки Кропивницького музичного коледжу, заслуженої діячки мистецтв України Лариси Голіусової. Концерт відбудеться 23-го квітня о 18.00 в обласній філармонії. Там можна буде почути у моєму виконанні класичні вокальні твори українських та зарубіжних композиторів у супроводі симфонічного оркестру та зведеного хору музичного коледжу.

Вхожу до складу журі та є одною з організаторів Всеукраїнського конкурсу вокального мистецтва Solo Classic, що відбудеться 28-30 березня у форматі онлайн. Заявки приймаються до 20 березня. Якщо серед читачів є бажаючі взяти участь і показати свої вокальні здібності, ласкаво прошу до участі. Ще одним напрямком в роботі є підготовка студентів на відділі «Спів» КМФК до концертних виступів та до вступу у заклади вищої освіти України та світу!

Мрія одна на всіх! Мирне і спокійне життя без вибухів та сирен, без втрат і насилля, у квітучій та милозвучній Україні! Взагалі, зараз всі ми дивимося на світ іншими очима, відбулася зміна цінностей, але і до війни для мене завжди було важливим бачити біля себе свою родину у здоров’ї та злагоді, а людей навколо – усміхненими і щасливими!

Художник Валерій Давидов:

– Я працюю і маю намір ще довго-довго працювати. Тому що матеріалу цікавого довкіл багато. Обернешся – тільки зумій побачити цю красу. Потім протокольно переносиш її на папір чи картон. Я отримую насолоду від того, що дарую людям гарні емоції у хвилини споглядання моїх робіт. Я реаліст і не намагаюсь навіть займатись чимось іншим.

З 5 березня я почав працювати у дитячій художній школі імені Осмьоркіна. Не знаю, чи довго це триватиме, тому що мені комфортніше було працювати зі студентами. Вони розуміють більше, і до них достукатись легше. А дітлахи на своїй хвилі, і до них важко знайти оту стежинку, щоб вони зрозуміли і почали працювати так, як я вимагаю. Вважаю, що все починається з дисципліни. Тільки так можна набути фаху. А далі – вже твій внутрішній світ, твоя енергія підштовхує і дає мотивацію.

У творчому плані минулого тижня в художньо-меморіальному музеї Осмьоркіна я презентував виставку «Пленерні подорожі». Ці роботи – лише частина того художнього багажу, який я зібрав під час тривалої мистецької акції «Кіровоградщина очима художників». До речі, саме я її колись ініціював. А в останній час ми щоосені збираємось на неформальний пленер в Аджамці у Анатолія Шаповалова.

До свого дня народження у грудні я почав підготовку над новою виставкою «Персонажі». Здебільшого це буде серія портретів. Мені цікаво зануритись у психологію людини, яку я зображую. Там будуть і ті, хто вже пішов з життя. Але маю намір віддати данину тим, хто вплинув на мене.

Народна майстриня, квіткарка, літераторка Галина Суржок-Колосовська:

– Нині працюю одночасно над двома творами: новелою та романом «Марія». Нещодавно написана новела «Сигарета» та автобіографічне оповідання, яке увійде в нову книгу про КОЛО «Степ», що вже готується до друку.

В художньому напрямку повернулася до живопису і закінчую чергову роботу з натюрмортом. Щодо фотографії: планується персональна виставка, що має відбутися в Кіровоградському обласному краєзнавчому музеї у відділі природознавства приблизно у квітні місяці.

Кілька місяців тому в бібліотеці-філії №14 м. Кропивницького я організувала творчу арт-студію під назвою «Дика м’ята», де учасниками в основному є дівчатка. З ними працюємо і розвиваємось у декількох напрямках: рукоділля, малювання та літературознавства.

Найбільше мрію про перемогу України над ворогом, про мирне життя, щоб можна було й надалі вільно займатися творчістю. Також мрію зібрати всі свої твори, аби випустити власну книгу. Хочу й надалі розвиватися, прагну, щоб на все вистачало сили, наснаги і часу.

Письменниця Надія Гармазій:

– Моя творчість і моя робота – дуже взаємопов’язані процеси. Бо з одного боку, пишу сама, з іншого – професійно знаю всі етапи додрукарської підготовки видання, видавничої комунікації та артменеджменту. Нині працюю над рукописами своїх книжок і рукописами чужих.

Зараз укладаю нову поетичну збірку. До неї увійдуть тексти, що написані переважно після 2020 року. Це буде лірика, у якій поєднались громадянські і філософські мотиви. В плані роботи працюю над кількома чудовими прозовими рукописами сучасних українських письменників. Маю надію, що їхні книги стануть бестселерами – моя редакторська інтуїція про це говорить. Також маю кілька проєктів, які вже виходять на фінішну пряму і пов’язані напряму з артволонтерством, експериментальним артом, арттерапією.

У перервах між роботою з рукописами я малюю. Це мені допомагає переключатись і відпочивати, а також сприяє самозаглибленню. Майже рік відвідую майстер-класи з живопису у музеї мистецтв під керівництвом Анатолія Кімнатного. Нещодавно одна з моїх робіт потрапила на виставку. Це мій перший досвід, але він дуже мотивує.

Із того, що стало справді важливим і корисним – це успішний старт мого курсу з арттерапії, який вдалось утілити в життя завдяки підтримці Активної Громади Кропивниччини. Також я реалізувала унікальний в своєму роді проєкт «Поезія без укриття», який об’єднав 70 українських авторів з різних куточків України і допоміг зібрати донат для наших захисників.

У 2022 і 2023 роках побачили світ дві мої книги для дітей, героєм яких є український єдиноріг, з яким ми об’їхали дуже багато міст і сіл, розповідаючи юним читайликам про важливість віри в диво, українські традиції, важливість збереження довкілля.

Мрію про перемогу. Про особисту перемогу над власними слабкостями. І про нашу спільну перемогу. Дуже мрію. Як мама і дружина, в родині якої є військові, як письменниця, як очільниця обласної організації НСПУ, як людина, котрій довірили викладати літературу в школі, намагаюся робити все, що вмію, аби сприяти наближенню нашої перемоги.