Пагубна пристрасть

Мало нам війни, руйнувань, загибелі, так «намалювалася» ще одна біда – онлайн-казино, до яких пристрастилися українці й, зокрема, військовослужбовці. Це лихо начебто набуло такого розміру, що, за словами нардепа Олексія Гончаренка, 9 з 10 солдат на передовій мають проблеми з казино або беттінгом.

Чи насправді на фронті процвітає лудоманія, ми поцікавилися у наших знайомих військових. Але спочатку зазначимо, що військовослужбовець Павло Петриченко зареєстрував на сайті президента України петицію, в якій просить главу держави, крім іншого, на час воєнного стану «вжити заходи щодо заборони азартних ігор та доступу до онлайн-казино для військовослужбовців».

Мабуть, добре володіючи ситуацією, Петриченко в тексті петиції зауважує: «Непоодинокі випадки, коли ігрозалежні військовослужбовці витрачають на ігри все своє грошове забезпечення та беруть мікрокредити, цим заводячи себе та свої сім’ї в “боргову яму”, або ж здають в ломбарди дрони та тепловізори, цим завдаючи шкоди не лише собі, але і побратимам.

Гральний бізнес користується такою вразливістю, навмисне спрямовуючи свою рекламу на військовослужбовців, використовуючи символіку ЗСУ у своїх онлайн-казино та “відбілюючи” свою діяльність невеликими благодійними пожертвами на користь ЗСУ».

Петиція щодо обмеження роботи онлайн-казино менш як за день набрала необхідні 25 тисяч голосів. Відреагував і президент. Він доручив відповідним органам зібрати дані про те, настільки це поширено і як впливає на частину суспільства. Тепер очільник СБУ Василь Малюк, Держспецзвʼязку, Міністерство цифрової трансформації та секретар РНБО Олександр Литвиненко мають зібрати всю аналітику із цього питання і запропонувати рішення.

Олексій Гончаренко вважає, що проблему можна вирішити комплексно: заборонити беттінг (спортивні ставки) і казино для військовослужбовців і паралельно агітувати військовослужбовців брати іпотеки. «Відслужив рік-два і отримав квартиру», – зазначив нардеп і пояснив свою позицію: «Гроші програються. Потім беруть кредити. І так по колу. Це проблема, яка прям зараз знищує моральний стан військових. Але крім цього вона створює проблему і на потім. Людина пробула на передовій. Отримувала там умовно від 60 до 150 тисяч гривень (дивлячись на яких позиціях і яку кількість часу). Замість того, щоб купити житло, інвестувати чи просто відкласти гроші, все програла. Далі повернеться назад в цивільне життя, і нічого немає. Підвищене відчуття справедливості. Нерозуміння суспільства. Плюс ще немає нічого – створить з неї ідеальну мішень для кримінального світу».

Тепер щодо наших експертів. Вище було зауважено, що начебто 9 з 10 солдат мають пагубну пристрасть. Ми опитали саме десятьох військових. Вісім з них навіть не чули про лудоманію на фронті, не мають азартних побратимів, самі жодного разу не робили ставки. Один, Роман («Ремарк»), визнав, що проблема існує. «Мені здається, що кожний п’ятий – ігроман. Бувало, телефонують вночі і просять гроші в борг – начебто потрібно на операцію комусь з рідних. І в день зарплати нерідко просять гроші. Очевидно, що грають», – розповів «Ремарк».

Наш друг Павло ФСПК також визнав, що проблема існує. Вважає, що частіше грають ті, хто ніколи не отримував великих грошей, тому в них відсутня фінансова грамотність. А тут немаленька заробітна плата, от і «зносить дах», хочеться суму збільшити.

«Алкоголь на передовій заборонений, тому деякі хлопці шукають нові види відпочинку та розваг, – сказав Павло. – Лудоманія характерна для тих, хто раніше мав таку пристрасть, для молодих – до 30-ти років та для самотніх, закритих людей. Немає з ким поговорити, а тут азарт в телефоні. Мозок шукає кайф і знаходить його в онлайн-казино».

Військовий переконаний, що обі­грати казино неможливо. Хлопці гроші втрачають, а страждають їхні родини. І це, на його думку, не така гостра проблема, як алкоголізм та наркоманія, але все-таки вона є.

Отже, чекаємо на офіційну статистику (якщо така можлива) та конкретні кроки влади. До речі, автор петиції просить ще заборонити благодійним фондам спів­працювати із учасниками грального ринку, ломбардам – приймати дрони, тепловізори та інші схожі товари подвійного призначення, а інтернет-провайдерів та мобільних операторів зобов’язати блокувати веб-сайти нелегальних казино.

У підсумку радимо дослухатися до думки нашого колеги Ігоря Вьюна: «Щоб не програвати, я не граю».