«Ковід нас багато чому навчив»

У розпал пандемії коронавірусу її появи на телеекрані, без перебільшення, чекала вся країна. І вона брала участь у різних програмах – заспокоювала і пояснювала, заспокоювала і пояснювала. Сьогодні Катерина Булавінова, медичний експерт Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), люб’язно погодилася відповісти на запитання «УЦ».

– Катерино, що ж сталося з ковідом і з нами?

– Хоча ковід перестав бути глобальною загрозою для людства, він багато чому нас навчив.

Незважаючи на те, що ми перестали бачити щоденні заголовки про ковід в медіа, населення продовжує хворіти, а люди із груп ризику (старші, з супутніми захворюваннями) – потрапляти в лікарні й помирати, зокрема, невакциновані. Щотижневу статистику МОЗ публікує у себе на Фейсбуці, це легко відслідкувати.

Крім того, чимало людей досі мають справу з довготривалими наслідками хвороби – страждають від лонгковіда чи постковіда.

І оскільки це не остання пандемія у світі, з «уроків» ковіду важливо зробити висновки: що вдалося, а що ні, щоб підготуватися до можливих наступних випробувань.

Що побачили ми та які висновки повинні зробити?

Наприклад, стосовно культури піклування про здоров’я. Пандемії – це здебільшого про респіраторні інфекції, заразні і такі, що швидко поширюються. І оскільки вакцини від нових інфекцій можуть з’явитися не одразу, на початку багато залежатиме від поваги один до одного: захворів – сиди вдома і не заражай інших. Подбай про те, щоби знизити ризик зараження для рідних та друзів із груп ризику. Мий руки.

Це про цінність людського життя – свого і чужого.

А ще – про культуру поваги до медиків. Пам’ятаєте? Десь медикам аплодували, а десь не пускали в автобус, бо боялися, що вони «розносять заразу».

Коли нарешті з’являється вакцина – починається інша історія. Про відповідальність за своє здоров’я чи здоров’я старших родичів. Ми це знали, але ковід яскраво «підсвітив»: дорослі не звикли думати про себе. І, як ми бачимо, найменш вакцинованими виявилися люди з груп ризику – саме ті, кого мали захистити вакцини у першу чергу. Тобто люди старшого віку, з супутніми або хронічними захворюваннями.

Це також про ставлення до інновацій. Ми побачили – люди радо тягнуться до інновацій у апаратурі: якими «популярними» стали всілякі КТ, МРТ. А от таке нововведення, як мРНК-вакцина, викликало бурхливі дискусії.

Що змінилося на краще?

В Україні нарешті заговорили про інфекційний контроль і внутрішньолікарняну інфекцію. Ніколи раніше не було такого інтересу до цих тем, не було такого прагнення до навчання медичних працівників і медичних менеджерів.

В країні нарешті повсюдно стали використовувати кисневу підтримку. Маю на увазі не апарати ШВЛ, а центральну розводку та подачу кисню пацієнту через маску чи назальні канюлі, без чого багато хворих на COVID не пережили б хворобу.

Спільними зусиллями МОЗ та міжнародних донорів, зокрема ЮНІСЕФ, USAID, Світового Банку, в Україні оновили і продовжують оновлювати попри війну «холодовий ланцюг» – стаціонарне і мобільне холодове обладнання для зберігання й транспортування вакцин. Це оновлення давно було на часі: часто в закладах вакцини зберігалися у звичайних побутових холодильниках. Тепер в Україні найсучасніше холодове обладнання, як на рівні обласних сховищ, так і на рівні закладів, за стандартами ВООЗ – із сучасними автоматизованими системами контролю та здатністю тривалий час зберігати належну температуру у разі відключення електроенергії.

Що ще важливо – у процесі оновлення цього обладнання більше людей дізналися, що «холодовий ланцюг» – це про ефективність вакцин. Внаслідок тривалого порушення температурного режиму вакцина не стає небезпечною – вона втрачає здатність захищати від інфекцій. Тоді її не використовують.

Також великою мірою завдяки ковіду вакцинацію в Україні зробили зручнішою і доступнішою: пункти вакцинації відкривалися у торговельних центрах, на вокзалах, на підприємствах, деінде – де є люди. Без запису, часто без черг, швидко і зручно: забіг, наприклад, в магазин – і вакцинувався.

А в лютому цього року постановою Кабміну в Україні нарешті дозволили проводити профілактичні щеплення в аптеках. Це великий здобуток: вакцинація стає легшою і доступнішою, і нарешті – не такою медикалізованою. Хоча надмірна медикалізація вакцинації, коли перед щепленням відправляють на геть непотрібні обстеження чи аналізи, все ще лишається проблемою в Україні. Це і затягує процес, і змушує людей витрачати час, а іноді і гроші, на зайві візити у медичний заклад.

– Як підготуватися країні та людям до нових епідемій навіть за умов війни?

– По-перше, не забувати «уроки» ковіду. Гадаю, готовність і серйозне ставлення до пандемій або спалахів починається з усвідомлення цінності людського життя. Це усвідомлення має бути у країни, громади, людини.

Щодо вакцинації: вона має бути доступною, зручною, близькою і зрозумілою людині. Важливо, щоб відповідальність за це покладалася не лише на медиків – громада має усвідомлювати, що це її завдання і відповідальність теж.

Своєю чергою медики мають допомогти людям прийняти рішення про вакцинацію. Дуже важливо, щоб у цьому питанні усі медичні працівники були одностайні: вакцинація рятує життя. І щоб людина отримувала однакові рекомендації щодо щеплень від лікаря будь-якої спеціальності: сімейного лікаря, педіатра, онколога, невролога, пульмонолога, гінеколога.

Дізнайтеся більше про щеплення й самі.

Переконайтеся, що ваші діти отримали усі щеплення за календарем вакцинації. Якщо маєте можливість придбати вакцини від інфекцій, не передбачених національним календарем, наприклад, від вітрянки, пневмококової інфекції, грипу – ці щеплення варто зробити. Тим більше, якщо у дитини є хронічні хвороби.

Переконайтеся, що ви і рідні щеплені від ковіду, а якщо є супутні захворювання, або вам чи родичам 60+, то і отримали бустер.

Перевірте, коли ви востаннє щеплюватися від дифтерії і правця: якщо минуло 10 років, час пройти ревакцинацію. Вакцина для дітей і дорослих безоплатна і надається державою.

Якщо ви не отримували щеплення від гепатиту В, варто вакцинуватися. У нинішній ситуації раптово може знадобитися переливання крові чи потреба хірургічно обробити або зашити рану – краще, якщо ви будете захищені від вірусу гепатиту В щепленням. Для дорослих ця вакцина доступна лише на приватному ринку.

Щойно перед новим сезоном грипу на ринку з’явиться вакцина від актуальних штамів грипу – варто вакцинувати всю сім’ю, дітей вакцинують з 6 місяців.

Якщо є фінансова можливість, людям із групи ризику (з хронічними захворюваннями та 65+) варто зробити щеплення від пневмококової інфекції.

Якщо ви не впевнені, що щеплені від кору, і не хворіли на кір, рекомендовано щепитися принаймні однією дозою вакцини, а краще двома. Придбати цю вакцину (КПК – кір, краснуха, паротит) для дорослих можна лише за власний кошт, але це варто зробити: у дорослих кір часто має тяжкий перебіг і потребує госпіталізації.

Тож дбайте про своє здоров’я та здоров’я оточуючих.