Сергій Кузьменко: «У нас немає проблем, у нас є тимчасово не виконані завдання»

Міський голова Олександрії Сергій Кузьменко підбив підсумки роботи за перший рік своєї каденції. На що чекати містянам, які проблеми постали перед командою нового мера та як їх будуть вирішувати – в ексклюзивному інтерв’ю для CBN.

– Як для вас пройшов цей рік: довше, швидше чи так, як завжди?

– Залежить від того, якою емоцією цей час вимірювати. Якщо говорити емоцією виборів 25 жовтня минулого року, то я їх добре пам’ятаю. Адже 26-го вранці Степан Кирилович (екс-міський голова Степан Цапюк. – Ред.) зателефонував, привітав і говорить: «Треба ж починати опалювальний сезон». Ще не вступивши на посаду, роботу розпочав з того, що потрібно було організовувати опалювальний сезон. І додає: «У нас же багато невирішених проблем». І очевидно, що їх потрібно було вирішувати на особистих знайомствах, домовленостях. Ми тоді його добре організували, і начебто цього року не було, а вже знову займаємось тим самим. Адже в тому році було тепло, і можна було після 25 жовтня займатись цим питанням. А зараз 25-те ось-ось, а ми вже говоримо про те, що досить прохолодно на­дворі, потрібно починати цю ж саму роботу, і вона в цьому році не простіша, а набагато складніша. Ми знаємо, скільки політики в цьому питанні, але це робота, і ми будемо її робити. Тому з цього погляду – дуже швидко.

А якщо ми говоримо про рік, про багато проєктів, про те, як вони реалізовуються, то здається, що це дуже повільно. Спочатку ти генеруєш ідею, потім дизайн, потім проєктно-кошторисна документація, а потім потрібно ще провести тендер, а потім ще час на підписання. Тобто це ціле життя, і ти, умовно кажучи, пів року сидиш і чекаєш, коли ж те, що ти вже в голові побудував, нарешті буде в місті реалізовуватися. І це дуже довго, повільно. Зрозуміло, що це перший рік. У нас не було на полиці, умовно кажучи, напрацьованих проєктів, які можна було б розпорядженням пустити в життя, тому ми дійсно трішки потопталися на місці. Можу навести пару прикладів.

Я обіцяв, що в Олександрії запрацює театр. І він запрацював. Я пишаюсь цим, але чи закінчили ми будівництво? Можна сьогодні піти на вулицю й подивитись, що там будівельники дороблюють останні мазки. Чому так відбувається? Начебто й гроші мали, ми їх навесні виділили, проголосували, усе гаразд, але така процедура. Тому зрозуміло: добре, що вже працює, але ще треба трішки почекати, коли там буде повністю реалізований проєкт. І ще один приклад – парк Шевченка, в якому кожного дня мене зустрічають люди. Я давно у своїй голові нафантазував, я бачу, як усе буде виглядати, бачу, як музика під фонтан грає. Я вже навіть бачу, як на майданчиках граються діти. Навіть кав’ярню вже бачу в нашому парку Шевченка. Але дизайнери говорять, що треба ще порадитись, щоб воно входило в концепцію, щоб усе там було так, як треба. Потім інженери ще починають розповідати, щоб не спішили, бо там є ґрунтові води, будівельники починають будувати й ще щось розповідають. Це все забирає багато нервів, але ми рухаємось. У цьому плані рік був дуже довгим. Під різні емоції час біжить по-різному.

– А сам Сергій Кузьменко за цей рік змінився? Чи залишився таким самим?

– Мабуть, зі сторони видніше. Хочу сказати, що це дуже відповідальна робота. Раніше, проїжджавши містом Олександрія й бачивши безлад і непорядок, ти проявляв емоцію: «Боже, що відбувається, як це так можна, де керівництво?» А сьогодні, коли проїжджаю містом і бачу бур’ян або яму на дорозі, – для мене це особистий виклик. Я звик до того, щоб все було в порядку, і мені не подобається, коли якісь речі не робляться так, як мені хотілось би. Мабуть, на це потрібен час, потрібно більше попрацювати з людьми для того, щоб вони мене трішки краще розуміли і я їх краще розумів. Але я переконаний, що ми впораємось.

– Про рейтинги соціологічної групи «Рейтинг», яка опублікувала результати минулого тижня. Чого ви очікували від них, адже ви знали, що вони проводяться до річниці місцевих виборів?

– Чесно? Хвилювався. На мій погляд, зробили малувато. Я говорив, що це не швидкі справи й особисто я хочу більшого. Коли я побачив ці результати, мені було надзвичайно приємно за те, що олександрійці розуміють: Кузьменко – це не чарівник, йому треба певний час, щоб реалізувати ті проєкти. І моїй команді потрібен час. І тому мені надзвичайно приємно, що люди розуміють і довіряють. А довіра – це відповідальність. Люди бачать, що ми хочемо не просто щось покращити, як звикли говорити політики, ми говоримо про важливі речі, системні речі, конкретні речі, які ми в місті реалізовуємо. І люди бачать, що ми це робимо, і ми будемо із ще більшим завзяттям реалізовувати ті проєкти, які запланували.

– Я бачив кілька разів – до вас підходять люди в місті, особливо в парку. От хоч одна людина щось погане сказала хоч колись?

– Ні, не говорили. Не говорили, і це класно. Дуже багато людей підходять і говорять, що молодець, або дякують. Я класично відповідаю: «Гарного відпочинку. Насолоджуйтесь. Це для вас».

– Згадаймо минулий рік. Ви анонсували, що буде аудит або навіть ревізія діяльності колишньої міської влади, а потім навіть казали, що вона вже розпочалася. На якому етапі зараз ця робота? Може, є що розказати?

– Ми запросили державну аудиторську установу, яка зробила свою роботу. До речі, вони цю роботу закінчили. Наскільки я поінформований, то доступ до всіх звітів, до всіх цифр є сьогодні у вільному доступі. І всі, кому цікаво подивитися ці цифри, напрямки, висновки, можуть це зробити, і зробити для себе свої висновки, й отримати свою відповідь. Це справа правоохоронних органів, прокуратури, поліції, судів – визнавати, хто винний або невинний. Я можу говорити лише про речі, які там написані, і посилатися на офіційні документи. Там написано чорним по білому про те, що є неефективне використання місцевих ресурсів.

Ми говоримо про те, що ті договори оренди, які укладалися, несвоєчасно реєструвалися, і міський бюджет не отримував кошти, або занижені були процентні ставки, і місто недоотримало. Але я там бачив цифру, яка за три роки, бо перевірка була з 2017-го по 2021 рік, що бюджет міста Олександрії недоотримав 170 мільйонів гривень. Багато це чи мало? На мій погляд, це дуже великі кошти. Власне, коли ми говоримо, що цих коштів немає, значить, місто не розвивалося на ці 170 мільйонів, вони не реалізували якісь проєкти. Тому особисто я не хотів би використовувати цей фінансовий звіт у політичних чи власних інтересах. Я забув той період. Ми пишемо свою історію, і для мене дуже важливо, що зробимо ми у своїй каденції. А що стосується, умовно кажучи, ще якихось прикладів, можу їх навести.

Дуже багато галасу та емоцій навколо нашого міського ринку та його очільника. Хочу навести простий фінансовий приклад. За той же період у цьому році ми на тому підприємстві комунальному зібрали на 4 мільйони гривень більше, ніж за аналогічний період минулого. У мене запитання до всіх: що це? Хтось розповість, що коронавірус, ще якісь історії… Так, скоріш за все, і торік, і в цьому році коронавірус. Але мені здається, що тут є якісь питання – чому, умовно кажучи, сьогодні прийшла людина й змогла зібрати на 4 мільйони гривень більше, ніж було в такому ж періоді минулого року? Тому забуваймо – ті органи, які повинні цим займатися, хай роблять свою роботу, контролюючи минулий період, чи хай нас контролюють – це їхня відповідальність. Ми ж пишемо свою історію, ми рухаємось вперед.

– До речі, про кадрові питання. Дійсно, дуже багато галасу навколо Центрального ринку та його очільника. В очі вам закидають, що ви неправильно його призначили. І тоді закидали, і зараз, бо там то один скандал, то інший. Ви не жалкуєте про це рішення?

– Ні, не жалкую. Я вважаю, що він знаходиться на своєму місці. Я вважаю, що пан Кіяшко виконує основну функцію. Усі олександрійці задоволені тим, як працює Центральний ринок. Там порядок, я бачу, що там відбуваються ремонти. Я вже сказав про фінансові результати, які це комунальне підприємство отримує. Так, людина непроста. Так, людина з характером. Якоюсь мірою він, можливо, нестандартно себе поводить. Хтось його любить, хтось – не дуже. Це його справи. Для мене основним показником є те, як підприємство працює й наскільки воно ефективне. Воно стало ефективнішим – це факт. І люди, які там працюють, бачать зміни. Тому все гаразд, я задоволений цим кадровим рішенням. В принципі, я звик виправляти свої помилки. Якщо я бачу, що допустив якусь помилку, я її виправляю. І причому не тільки свої помилки. Я виправляю помилки й тих людей, яких раніше хтось призначив. Тому дуже радив би тим людям, які працюють у міській раді та отримують кошти з міського бюджету, за яких міський голова відповідає, що потрібно прислухатися й поважати ті рішення, які ми ухвалюємо.

– А ви взагалі жорстка людина до команди, до співробітників?

– Мені здається, що я компромісна людина, про це багато хто знає. Але компромісний на етапі, коли йде домовленість або формується рішення. А на етапі, коли взяті зобов’язання чи ухвалене рішення, я дуже полюбляю, щоб вони виконувалися. Я не радив би після того, як ми про щось домовилися та ухвалили рішення, починати знаходити можливість його не виконувати.

– Зараз у нашій країні все ділиться на зради та перемоги. Які у вас найбільші невдачі та які найбільші досягнення?

– Я не думаю, що це зради чи перемоги. У нашій команді є доктрина: у нас є тимчасово не вирішені завдання. Ми цього правила дотримуємося. Зрозуміло, що є якісь питання, які виявилися складнішими, ніж ми передбачали. Наприклад, ми були впевнені, що легким проєктом є придбання комунального транспорту. Ми ухвалили хороше рішення та знайшли фінансовий ресурс, вибудували фінансову модель, у яку залучили державний банк. Ми уклали контракт і вважали, що придбали хороші автобуси по якості та ціні. За невелику ціну ми хотіли отримати максимум якості. Але, на жаль, світ динамічний, і в декого з наших сусідів є проблеми. Починаються санкції, виникають економічно розірвані ланцюжки. Ми чекали на отримання автобусів у грудні, а нам їх прийдеться чекати вже в наступному році – у березні. Можливо, три місяці не є великою проблемою, але мені не подобається, що так відбулося, і ми повинні це сприймати як факт, як форс-мажор. Тому із такого легкого проєкту ми отримали складний, який трішечки відтягується по реалізації в часі. Оце тимчасово не вирішене завдання.

Також ми говорили, що в нас у місті з’явиться красивий двір, і ми дуже багато часу витратили, щоб його змоделювати, на дизайнерські розробки. Потім ми замовили проєктно-кошторисну документацію, нарешті ми її отримали. А тепер ми порахували, що якщо оголосити тендер, то зможемо почати, умовно кажучи, першого грудня. Люди б трішки здивувалися, якби ми почали будівництво найкрутішого двору першого грудня. Ми ухвалили рішення й відклали цей проєкт на весну, а ті ресурси, які в нас були, ми, я вважаю, з великою користю можемо витратити на вирішення завдань уже цього року.

Якщо говорити про успіхи, то я, очевидно, задоволений тим, що нарешті в цьому році театр не тільки запрацює, а буде повністю, на 100% завершений. У тому числі буде реконструкція сцени й будуть встановлені нові механізми, і ми цю роботу зробимо. Я хочу подякувати голові облдержадміністрації Марії Володимирівні Чорній. Декілька років наш театр чомусь обласна влада не підтримувала. А саме зараз ми отримали таку підтримку – з державного бюджету будуть виділені додаткові кошти для того, щоб ми мали можливість у цьому році завершити всі роботи. Тому, я вважаю, це успішний проєкт.

Я знаю, що люди дуже не люблять, коли багато цифр, тому я їх багато давати не буду, але все ж таки: до того бюджету, який ми отримали в грудні, ми зуміли за дев’ять місяців залучити додатково 180 млн гривень. Це кошти з різних бюджетів – з державного, з обласного. Це наші власні кошти від перевиконання бюджету. 180 мільйонів ми отримали в бюджет розвитку міста Олександрії в 2021 році! Це ті кошти, які нам дали можливість будувати дороги, капітально ремонтувати лікарні, купувати нове обладнання та реалізовувати нові проєкти. Це колосальна робота. Я хочу подякувати депутатам міста Олександрії, які підтримують мене та місто й активно стоять на фінансовій сторожі нашого успіху.

Зрозуміло, що це було й раніше, але бюджет розвитку минулого року був 60 мільйонів, а сьогодні це вже 180 мільйонів. Якщо ми говоримо про будівництво чи капітальний ремонт доріг, то в минулому році це були 10 мільйонів, у цьому – 70! Якщо ми говоримо про охорону здоров’я, то минулого року це, умовно кажучи, 25-26 мільйонів, у цьому році – близько 50! Мені здається, це хороші цифри, хороші показники. І вони, власне, не тільки цифрами вимірюються, а й перспективою. Мені здається, дуже гарна перспектива, що в місті Олександрії буде збудований супермаркет «Епіцентр». Хтось може сказати, що до чого тут місцева влада, адже це інвестиційний проєкт самого гіпермаркету? Так, це інвестиційний проєкт «Епіцентру», і ми їм створюємо комфорт, створюємо сервіс, щоб вони цей проєкт реалізували якнайшвидше, бо це додаткові надходження до нашого бюджету та нові послуги для олександрійців. І робочі місця в тому числі.

– А чому ви про парк не говорите?

– Тому що не закінчив. Тому що хотів швидше, тому що хотів більше, і тому що там ще дуже багато роботи. Але можу говорити, що це ще одна інвестиція. Я хочу подякувати своїм партнерам з компанії «АгроВіста», своїм друзям, які мою ініціативу по парку Шевченка підтримують. І підтримують не словом, а фінансово. Торік це було 10 мільйонів гривень. У цьому році це 20 мільйонів гривень, які приватна компанія витратила на те, щоб наше місто стало красивішим.

– Нащо все це потрібно?

– На мій погляд, кожна людина хоче яскравих моментів в житті. Надзвичайно важливо створити гарну родину, народити та виховати дітей, подбати, щоб вони були успішними. Приємно, коли ти маєш хороших друзів, коли ти маєш своє хобі.

Але мені здається, що чоловік у своєму житті має робити вчинки. Мені в своєму житті довелося бути причетним до хороших проєктів. Ну, наприклад, розбудова великої компанії «АгроВіста», яка сьогодні є великим платником податків та роботодавцем. Це дуже гарна емоція в моєму житті. Потім я працював головою обласної державної адміністрації, і мені приємно, що був дотичним до того, щоб захищати свою країну, до того, щоб будувати фортифікаційні споруди, до того, щоб допомогти нашим бійцям захистити нашу державу. Я вважаю класним і відповідальним проєктом для всіх, хто живе на Кіровоградщині, дитячу обласну лікарню. В 15-16-му роках не так багато було ресурсів та можливостей, щоб реалізувати таку велику справу. Але я дякую всім, хто підтримував мене в реалізації цього проєкту.

Сьогодні я мер міста Олександрія. У нас дуже багато хороших красивих ініціатив. Я пишаюся тим, що в нашому місті вже працює театр, я радий тому, що в нас є суперкласний футбольний клуб «Олександрія». Це гордість нашого міста. Я впевнений у тому, що в нас з’явиться кінотеатр. Я впевнений, що в нас буде багато нових проєктів, про які я сьогодні не хотів би говорити. Вони обов’язково виконають свою головну функцію – щоб олександрійці хотіли залишатися в Олександрії. Щоб молодь хотіла залишатися в Олександрії та народжувати своїх дітей. Я дуже хочу, щоб ми, олександрійці, пишалися своїм містом.

Розмовляв Вадим Мурований, інформагенція CBN.