Минулого тижня в залі обласної філармонії відбувся сольний концерт учасниці тріо «Дежавю» Світлани Пляки. Концерт з красномовною назвою Love is found («Кохання знайдене») пройшов дуже драйвово. Світлана знає, як запалити публіку. В своїй програмі вона поєднала джаз, поп-рок та соул. Створити яскраве сучасне дійство їй допомогли солістки Людмила Царенко, Іванна Неділенко, інструментальний ансамбль «Єлисавет-ретро» та солісти танцювальної студії Bondini team.
А напередодні Світлана дала коротке інтерв’ю.
– Які почуття ви переживаєте перед своїм дебютом в новій сольній програмі?
– Я дуже хвилююсь. Це єдине, що я відчуваю… Мені хотілось в один цей концерт вкласти все. Мені хочеться, аби глядач зрозумів мене і моє бачення. Години дуже мало. Щоб розкрити все, що хочеться, треба кожен раз робити концерти, кожного тижня, щоб до кожного достукатись своїми емоціями.
– Як ви працювали над програмою і формою?
– Було дуже складно щось відбирати. Було багато ідей, багато матеріалу. Тому ми часто щось міняли. Репетиції проходили в шаленому ритмі. В програмі використані різні музичні стилі і жанри. Також тут задіяно багато різного обладнання, аби створити яскраве емоційне видовище.
– Зрозуміло, програма різнобічна. Синтез, так би мовити, стилей і напрямків. А чи маєте ви якісь особисті уподобання в музиці? Хто для вас взірець серед співаків?
– У мене немає чогось одного в пріоритеті. З дитинства мені подобається джаз, багато слухала… Мій тато полюбляє рок, тому я виросла і на Kiss, і на Pink Floyd. Але джаз переважав: Етта Джеймс, Елла Фіцджеральд. Цей шарм, харизма, ці звуки… Саме вони дали мені перший поштовх. Коли я слухала їхні голоси, то розуміла, що хочу відтворювати це і своїм. Але потім я зрозуміла, що музика завжди різножанрова. Тому мені хочеться все це поєднати, синтезувати.
– З вашої біографії відомо, що ви шість років працювали в Китаї. Чим там займались?
– У нас був шоу-балет. Спочатку під керівництвом продюсера. Потім, коли здобула досвід, зробила свій, зробила свою команду. Цією командою ми повернулися в Україну і створили тут шоу-балет. У цей колектив увійшли хлопці і дівчата з Києва, з Донецька, з Кропивницького. Ми знайшли один одного в Китаї з бажанням створювати нові проєкти. І це у нас добре виходило. Нам є що показати світові!
– Які маєте плани на майбутнє? Можливо, будуть гастролі з цією програмою?
– Ми працюємо над цим. Це кропіткий процес. В чернетці є нові теми, є версії власних текстів пісень. Але я це залишаю на подальшу перспективу. На все потрібні час і певні емоції. Все потрібно робити професійно, з дуже гарними музикантами. Я розумію, як це складно. Навіть одну пісню написати складно. Якщо для когось це просто, то для мене ні. Я вкладаю в це дуже багато себе і хочу, щоб люди мене зрозуміли.
Коли кривдять найближчі: як юристи можуть допомогти захиститися від домашнього насильства