«Ми всі стали дуже самотніми. Але ми все ще можемо зцілити одне одного». Прочитавши цей допис, Валерія Кривошапка, керівниця притулку «Затишна оселя», що в Аджамці, вирішила на Різдво запросити родичів мешканців. Розіслала в родини свою пропозицію, і всі погодилися.
Це було справжнє родинне свято. Зібралося три покоління, найстарші приймали поздоровлення, середні спостерігали за тим, що відбувається, молодші ганяли по коридорах наввипередки, як удома.
Як водиться на свята, були гості – Валерія запросила багатодітну родину з Созонівки. Дітвора співала, читала вірші, дарувала мешканцям притулку листівки, а батько цікаво розповів про історію святкування Різдва та його традиції.
Звучало багато слів вдячності на адресу персоналу, що працює в «Затишній оселі». А господарка притулку прочитала лист мами дитині, слова якого були зрозумілі всім: «Моє любе дитя! Дякую, що ти завжди поруч, навіть коли кілометри розділяють нас. Ти завжди про мене пам’ятаєш та піклуєшся. Завжди хвилюєшся, чи отримала я вчасно ліки, чи сухенька, чи не ображають мене, коли тебе немає поруч. Ми разом пережили багато чудових подій, пропоную триматися за світлі спогади. Люблю тебе дуже і хочу, щоб ти пробачила мені мої образи. Я також пробачаю тобі все».
І був великий святковий стіл, за яким сиділа велика, дружна родина. І були булочки з корицею – чудова родзинка «Затишної оселі».
Безлімітний інтернет на гігабітній швидкості: провайдер Мережа Ланет пропонує вигідні умови...