Її син теж був розвідником

12 лютого у Кропивницькому знову побував Роман Червінський. Привід – той самий: з квітня минулого року у Кіровоградському районному суді розглядається кримінальна справа стосовно нього. Біля будівлі суду знову збиралися прихильники з плакатами «Свободу Роману Червінському!». Привітавшись з громадськістю, Червінський поспішив у приміщення суду. А прихильники й преса залишилися надворі, бо з літа судові слухання – закриті для публіки.

Серед людей, які приїхали підтримати пана Романа, була й Тетяна Гладка із села Степового, підпорядкованого Первозванівській сільській раді Кропивницького району. Роман Червінський близький Тетяні Миколаївні тим, що він – розвідник. Її син Олексій, загиблий на початку великої війни, теж служив у розвідці.

Олексій Коцюрба захищав країну з 2014 року. Перших пів року – як мобілізований, потім уклав контракт і ще три роки воював у 131-му розвідувальному батальйоні, переважно на Луганщині. Про те, як воював, свідчать нагороди – нагрудний знак Міністерства оборони «Знак пошани», медаль «Захиснику Вітчизни», відзнака 131-го розвідувального батальйону «Хрест розвідника», почесна відзнака «Учасник АТО». 2018 року Олексій демобілізувався, працював на будівництві. У перші дні великої війни як резервіст першої черги знову став на захист України. Хотів потрапити у свій 131-й розвідувальний батальйон, не вдалося. Опинився у 57-й бригаді. Провоював тиждень – загинув 5 березня у селищі Вороновому Сєвєродонецького району Луганської області. Того ж місяця Олексія поховали як героя на батьківщині. 14 березня 2022 року його посмертно нагороджено орденом «За мужність» III ступеня.

– Олексій розказував мені про Червінського, – згадала Тетяна Гладка. – Казав, бачив пару разів Романа в штабі. Олексій служив в глибинній розвідці, був командиром взводу. Особисто знайомі вони не були, але все ж… Мене зачепило, коли дізналася, що Червінського обвинувачують. Відколи справа розглядається в Кропивницькому, їжджу на засідання. Юра Митрофаненко кинув клич підтримати Романа. Ми з Юрою знайомі, обоє – вчителі історії, він раніше вчителював у Первозванівці, а тепер – доктор наук. От і сьогодні внучку в школу провела, сіла на маршрутку, приїхала.

Червінського звинувачують у перевищенні службових повноважень. Ідеться про те, що на початку великої війни він, тодішній виконувач обов’язків командира частини ССО, проводячи спец­операцію із заволодіння російським військовим літаком, нібито знехтував зауваженнями ГУР і СБУ, внаслідок чого план провалився, а ворогові стало відомо про розташування техніки й людей на аеродромі «Канатове». Слідчі пов’язали дії Червінського з ракетним обстрілом «Канатового», який стався удосвіта 23 липня 2022 року і під час якого загинув командир частини, сімнадцятьох військових поранено, знищено два літаки, зруйновано злітну смугу. Тетяна Гладка вважає це обвинувачення неспроможним.

– Я звичайна сільська жінка, вчителька. Тонкощів справи не знаю. Але як можна винуватити Червінського в тому, що росіяни через нього дізналися про координати «Канатового»?! Та ця інформація у них давно є, адже аеродром будувався за Радянського Союзу. Я бувала на засіданнях, поки процес не закрили. Розумію, все шите білими нитками. Дев’ять чи десять людей кажуть, що під час слідства підписали папери, де написано не те, про що вони говорили, – Тетяна Миколаївна має на увазі військовослужбовців аеродрому, постраждалих внаслідок ракетної атаки. Червінський вважає, що слідчі вдалися до обману, зробивши цих людей потерпілими від його дій, а не від дій ворога.

Звісно, Тетяна Гладка знає, що серед прихильників Червінського є ще люди, які зазнали такого ж, як і вона, горя. Це і Микола та Тетяна Бердники з Новоукраїнського району, син яких, Віктор Бердник, спецпризначенець, дістав тяжке поранення 2014 року, помер 2023-го. І Сергій Журавель (називає себе Остапом Підковою) – батько розвідника Ярослава Журавля, загиблого 2020 року.

Суспільну увагу до «справи Червінського» Тетяна Гладка вважає недостатньою. Й справді, кілька десятків людей, які збираються біля суду в такі дні, – це для Кропивницького небагато. А що вже говорити про невелике Степове – Тетяна Миколаївна є єдиною його представницею на цих мітингах. Вона здогадується про причини цього:

– 2019 року у нас 89 відсотків проголосувало за Зеленського. Уявіть собі. Я була головою комісії.

Зате вона рада за онуку Евеліну, дочку загиблого сина.

– Розумниця. В тата вдалася. Минулого року брала участь у всеукраїнському конкурсі, який проводила Мала академія наук. Її роботі присудили друге місце в Україні. Райкович Евеліні вручав сертифікат на п’ять тисяч гривень. Вона зранку до ночі про тата згадує: «Тато так робив, татові так подобалося…» Спостерігаю за нею. Якщо їй щось не вдається, каже: «Татові гени, прокидайтеся!»

Засідання тривало дві години. Червінський вийшов із зали в доброму настрої. Насамперед повідомив публіці: заявлено клопотання про зменшення застави. (Торік у липні його звільнили з-під варти під заставу в розмірі дев’ять мільйонів гривень, їх вніс Петро Порошенко, тепер захисники просять зменшити заставу до п’яти мільйонів.) За словами Червінського, гроші, які вивільняться внаслідок зменшення застави, підуть на дрони для війська.

– Що ці гроші тут лежатимуть, у цих сфальсифікованих справах? Це розуміє суддя Гершкул, очі опускає під стіл. Побачимо, яке рішення буде. Усе рухається до справедливості. Усе буде добре завдяки вам. Уся Україна піднялася, близько ста рад міських, обласних, сільських, селищних проголосували за те, що це політичне переслідування. Це видно простим людям. А прокурор зі слідчими досі не можуть розібратися.