Перша частина футбольного сезону в Україні практично завершена. Нашим представникам у єврокубках залишилося зіграти лише два матчі. Але важливим останній поєдинок залишається виключно для «Шахтаря», якому ще належить відстояти своє місце у вісімці кращих Ліги Конференцій. Київське ж «Динамо» провело чи не найгірші пів року в клубній історії. Проте саме кияни залишаються головним претендентом на Кубок України.
Підбиття підсумків все ж розпочнемо зі збірної України. Команда Сергія Реброва за не дуже переконливої гри таки пробилася до плей-офф відбору до чемпіонату світу 2026 року. Та після жеребкування плей-офф, де нашими суперниками в березні будуть шведи, а в разі успіху ще й поляки або албанці, все одно немає впевненості, що збірна Сергія Реброва здатна вирішити головне завдання.
Що стосується єврокубків, то «Шахтарю», на відміну від «Динамо», відверто пощастило з жеребом. Особливо серйозних випробувань у команди Арди Турана не було. Та зараз потрібно ще зіграти мінімум внічию проти хорватської «Рієки» та очікувати сприятливого жеребу в плей-офф. Ну а беззаперечна невдача київського «Динамо» на європейській арені, де ще за тур до завершення групової стадії втрачено усі шанси на євровесну, пов’язана із загальною масштабною кризою в команді, яка призвела до відставки Олександра Шовковського. Ігорю Костюку, який прийшов на заміну попереднику, не вдалося набрати залікових балів навіть проти кризової «Фіорентини», й матч проти вірменського «Ноа» перетворився на формальність.
Ну а в Українській Прем’єр-Лізі дійсно є цікава конкуренція. Тут, безумовно, потрібно виділити черкаський «ЛНЗ», який абсолютно заслужено став зимовим чемпіоном, перегравши всіх своїх найближчих конкурентів. І беззаперечно найкращим тренером цього півріччя в УПЛ став наставник черкащан Віталій Понамарьов. Його підопічні грали, можливо, й у не дуже видовищний, але в ефективний футбол.
«ЛНЗ» – це надійний захист, відмінна фізична готовність та компактність. Це дозволяло почуватися впевнено й віднаходити свої моменти попереду. Та й у нападі тріо Яшарі, Оба, Ассінор також справляло враження чи не найгрізнішого у нашій лізі.
«Шахтар» поступається черкащанам лише за результатом особистої зустрічі за рівної кількості очок. І це – дивно. Клуб, який витратив на бразильських новачків просто шалені за українськими мірками гроші, відрізняється абсолютною нестабільністю. Тому реальну силу Турана як тренера та «гірників» у цілому зможемо оцінити лише в наступному році.
Багато хто очікував побачити на лідерських позиціях «Полісся». За складом, амбіціями та витратами саме поліщуки мали б стати після провалу київського «Динамо» другою силою. Але, як відомо, Руслан Ротань «довго запрягає». Мабуть, тому не вдалося житомирянам виграти очні зустрічі в жодного з головних суперників. У підсумку поки що третє місце з відставанням від «ЛНЗ» в 5 очок.
При всій катастрофі, яку ми спостерігали в київському «Динамо» з невиразною грою та жахливими результатами, кияни закінчили першу частину сезону в УПЛ на четвертому місці, вигравши два останніх матчі поспіль під керівництвом Ігоря Костюка. І це свідчить про те, що в нашому чемпіонаті втрачають очки всі без винятку.
Безумовно, 9 очок відставання від дуету лідерів виглядають великим гандикапом. А ось випередити «Полісся», яке попереду на 4 пункти, все ще діючим чемпіонам України цілком реально. Тут все залежатиме від рішень керівництва клубу в зимове міжсезоння.
Якщо вже таке «Динамо» випередило «Кривбас», «Колос» «Металіст 1925» і «Зорю», то, мабуть, цим клубам навіть до єврокубкового четвертого місця дотягнутися буде важко.
Прикро за «Карпати» Владислава Лупашка, які так і не змогли віднайти свою гру й розмістилися ближче до небезпечної зони, ніж до зони єврокубків, на участь в яких вони до останнього претендували в минулому сезоні. Незадовільні результати «левів» спричинили розмови, що в наступному році «Карпати» отримають нового головного тренера. А поки що команда Лупашка фінішувала 9-ю з відривом від зони перехідних матчів усього в 4 очки. При цьому «Рух», який на початку сезону всі дружно відправляли до Першої ліги, поступається землякам лише за додатковими показниками. Хоча за такої боротьби в перехідних поєдинках скоріш за все, проти «Чорноморця» та «Інгульця» (навряд чи «Буковина» та «Лівий Берег» комусь віддадуть свої путівки до еліти) можуть зіграти абсолютно всі команди нижньої частини турнірної таблиці. Навіть СК «Полтава», здивувавши усіх перемогою над «Динамо», фінішував останнім.
Із всіх команд, які пощастило побачити в Кропивницькому в матчах проти «Полтави», найбільше, як не дивно, сподобався «Епіцентр». Якщо інші, можливо, окрім «Металіста 1925», – це про «битися та боротися», то команда Сергія Нагорняка, яка також лише піднялася з першої ліги, намагається грати у видовищний, швидкий та комбінаційний футбол, не маючи в складі видатних виконавців. Гадаю, «Епіцентр» цілком здатний випередити не дуже виразні «Кудрівку», «Оболонь» та «Верес». Різниця до рятівної зони для «епіцентрівців» – всього 4 очки.
Поки що в зоні прямого вильоту, разом із «Полтавою», також і ФК «Олександрія». Після неймовірного срібного злету, як наслідок втрати тренерського штабу та більшості провідних гравців, керівники олександрійського клубу ризикнули із молодим і недосвідченим тренером Кирилом Нестеренком, що не принесло бажаного результату. Не виключено, що й тут, як і в «Карпатах» вже найближчим часом відбудеться зміна на тренерському містку.
Впевнений, наступного року різних змін та несподіванок у нашому чемпіонаті ще буде предостатньо. Та поки що перепочинемо із надією, що футбольне завтра буде краще, ніж не дуже виразне сьогодення.



















Майже півтори тисячі ветеранів і членів їхніх сімей цього року створили...