Минулої суботи в селищі Онуфріївці відкрили каплицю, а також пам’ятні дошки на честь іще 14 земляків, загиблих на війні з росією. Каплицю освятив протоієрей Артур Холоденко, клірик Свято-Покровського храму, який діє в Світловодську і підпорядковується ПЦУ. Першою свічку в каплиці запалила Іванна Гога, батько якої, Володимир Гога, загинув 32-річним під Лисичанськом у перше літо великої війни, посмертно нагороджений орденом «За мужність».
Меморіал, де відкрито каплицю й пам’ятні дошки, належить Онуфріївській спілці воїнів-інтернаціоналістів та учасників АТО/ООС «Саланг». Очолює її Володимир Іванович Гога – батько загиблого Володимира Гоги. За словами Володимира Івановича, створювали меморіал на честь земляків, загиблих на війні в Афганістані.
– Ми самі впорядкували територію, встановили меморіальну дошку на честь Віктора Тесленка, загиблого 1981 року в Афганістані. 2014-го росіяни вдалися до агресії проти України, Онуфріївщина теж зазнала втрат, і ми вирішили встановлювати меморіальні дошки з іменами земляків, які загинули, захищаючи нашу країну у цій війні. Перша дошка – на честь Дмитра Шевченка, загиблого у серпні 2014-го. Друга – на честь Сергія Пономаренка, він загинув через рік. Під час повномасштабної війни Онуфріївщина втратила ще кілька десятків людей. Встановлюємо меморіальні дошки з їхніми іменами. 29 серпня нинішнього року відкрито дошки з іменами ще 14 героїв-земляків. Каплицю, яку відкрито того ж дня, теж побудували не за бюджетні кошти. Зробили пожертви сім’ї загиблих у цій війні, допомогла наша спілка. У каплицю заходитимуть люди, молитимуться, запалюватимуть свічки.
Розповів Володимир Гога і про ще одну визначну недавню подію в Онуфріївці – навчання вихованців військово-патріотичного спортивного клубу «Саланг» за участі військової частини Сил спеціальних операцій.
– Працюю в клубі «Саланг» тренером. Нині у мене – понад тридцять вихованців. Навчаю їх військово-спортивним багатоборствам. Щоліта – п’ятиденні збори на природі. Там нас цього літа і помітили військовослужбовці із частини ССО, які проводили свої навчання. Запропронували допомогу. Ми, звісно, погодилися. Відбулися спільні навчання, в секретному режимі, тричі змінювали локацію. Самі розумієте: ССО.
Розповідаючи про клуб «Саланг», Володимир Гога наголосив:
– Головне в нашій роботі – підготовка дітей до служби в ЗСУ. З наших вихованців одна закінчила Військову академію у Львові, служить у 92-й штурмовій бригаді. Ще двоє вихованок навчаються в тій самій академії. Ще один хлопець – у Військовій академії в Одесі. Троє збираються вступити наступного року.
Поговорили й про загиблого Володимира Гогу. Він брав участь в АТО, де зазнав контузії. Попри це в перший день великої війни звернувся в ТЦК. Мобілізували. Воював на Донбасі. Там, в Устинівці (територія Лисичанської громади), і загинув 19 червня 2022 року. Смерть Володимира не підлягає сумніву. Але місцина, де залишилося тіло, – під контролем ворога, і поки що немає ніякої надії на повернення останків рідним.
– Я писав президенту, просив посприяти у поверненні останків, – каже батько. – Вказав місце з точністю до метра. Мені відповіли: «Після деокупації». Звертався і до Олексія Юкова, недавно загиблого, він очолював пошукову групу «Плацдарм». Юков мені сказав: «Забираємо звідусіль, де можемо. Звідти, де ваш син загинув, – не можемо. Треба чекати». В Онуфріївці є переселенка з Лисичанська, у неї там родич залишився, йому 86 років, не під силу дійти до місця, де тіло мого сина. Наші нещодавно прорвалися на лиманському напрямку, але Устинівки – ще сто кілометрів. Не чекаючи деокупації, ми з дружиною 2023 року поставили на кладовищі в Онуфріївці пам’ятник синові. Священники кажуть, Біблія цього не забороняє. Живемо заради внуків. Старша, Єва, – зі своєю матір’ю в Польщі. Спілкуємося. Молодша, Іванка, – з нами. Прокидається і лягає з думкою про тата. Навчається добре. Займається військово-спортивними багатоборствами у клубі «Саланг».
Запитання без відповіді