Від Кропивницького до Умані – лише 165 км, а від кордону Кіровоградської області – ще менше, п’ятдесят. Але подробиці щорічного паломництва хасидів до могили єврейського мудреця Цадика Нахмана ми, найближчі сусіди, з року в рік дізнаємося з одноманітних репортажів єдиного телемарафону. Тим часом в Умані є люди, які завжди готові поділитися цікавою інформацією. На запитання редакції «УЦ» відповідає Ірина Рибницька, виконавча директорка благодійного фонду «Історико-культурний центр міста Умані».
– Ірино, розкажіть, будь ласка, про ваш фонд.
– Наш фонд був заснований ще до початку повномасштабної війни, тобто існує вже понад чотири роки. Він називається «Історико-культурний центр міста Умані», і основною метою його діяльності є захист культурної спадщини, зокрема памятки культури «Могила Цадика Нахмана 1811р.», яка розташована на Старовинному єврейському кладовищі, яке знаходиться в межах Історико-культурного центру міста Умані. Ця історична пам’ятка має статус національного значення, і в її охоронній зоні заборонено будівництво та руйнування культурного шару. Оскільки в межах території Історико-культурного центру міста Умані розташоване стародавнє кладовище, періодично трапляються випадки археологічних знахідок, у тому числі рештків, що схожі на людські. Ведемо боротьбу з незаконною забудовою в правовому полі з метою зупинення руйнування історичного шару в охоронній зоні пам’ятки.
Крім того, звісно, щороку активно дбаємо про паломництво. Фінансуємо та забезпечуємо роботу сучасних інтроскопів, які полегшують огляд багажу та допомагають паломникам швидко діставатися на територію паломництва. Також забезпечуємо роботу перекладачів – вони працюють на всіх контрольно-пропускних пунктах і в зоні паломництва. У нас є веб-ресурс, який інформує про всі нюанси паломництва, є гаряча лінія, і надаємо допомогу в перекладі навіть на прикордонних контрольно-пропускних пунктах. У полі нашої уваги – усі питання, пов’язані з паломництвом. Власне кажучи, наш фонд брав активну участь у розробці та формуванні протоколів і того порядку, який зараз діє в період Рош га-Шана.
– Скажіть, будь ласка, відколи особисто спостерігаєте за паломництвом?
– З 2018 року.
– І як змінилося паломництво за ці вісім років?
– Стало більш організованим. Паломники звикли до того, що тут потрібно дотримуватися певних правил і норм поведінки. Можу сказати, що з кожним роком ситуація стає дедалі кращою й комфортнішою для обох сторін. Навіть самі паломники кажуть, що, незважаючи на певну кількість обмежень, пов’язаних із війною, вони почуваються тут у безпеці.
– Всевишній захищає?
– Так, Всевишній, але й не тільки Всевишній.
– Ірино, чим вирізнялося цьогорічне паломництво?
– В принципі, все було як завжди. Особливістю було те, що паломників було рекордно багато – цього року приїхало близько 51 тисячі хасидів. Ну і неприємною особливістю стали ракетно-дронові атаки на контрольно-пропускні пункти, прикордонні як з Молдовою так і з іншими європейськими країнами.
– У телерепортажах про паломництво хасидів до Умані бачимо лише чоловіків, а жінки-паломниці приїжджають?
– Жінки приїжджали за місяць, за два до паломництва на Рош га-Шана та повертаються додому. Проте останнім часом з’явилася тенденція, що паломники приїжджають заздалегідь разом із сім’ями. І я бачила чимало сімей з дітьми, просто для них є спеціальне місце. Саме невелике приміщення навколо могили рабі Нахмана в період великого паломництва не дозволяє дотримуватися традиційного поділу на дві частини – чоловічу та жіночу. Тому щороку на Рош га-Шана розбирають розділювальну стіну, і це стає одним приміщенням. Тому могилу можуть відвідувати виключно чоловіки, і це – основна причина того, що жінок у цю пору року тут мало.
– Не раз чув, що до святого місця приїжджають всесвітньо відомі люди. Але вони не завжди афішують свій приїзд. Чи були такі візити на вашій пам’яті?
– Пам’ятаю, скажімо, візит Кім Кардаш’ян. Хоча частіше до нас приїжджають відомі рабини, вчені, бізнесмени. Але ви маєте рацію, багато хто з них просто не афішує свій приїзд. На моїй пам’яті тут бувало багато українських високопосадовців, політиків і громадських діячів, які із задоволенням приїжджали і на сам Рош га-Шана, і просто відвідати могилу Цадика Нахмана.
– Цього року всі одностайно зазначають, що Умань різко погарнішала.
– Це справді так. Плюс ще пора року – початок вересня, дуже гарно. І, звісно ж, місто розвивається й кращає значною мірою завдяки доходам від паломництва хасидів.
– Цього року приїхала 51 тисяча хасидів. Це вже наближається до чисельності населення самого міста. Чи здатна Умань приймати таку кількість гостей?
– Умань здатна встановити новий рекорд. З’явилася тенденція до розселення хасидів не тільки в зоні паломництва, а й навколо неї, у пішій доступності. І навіть по всьому місту. Вони заздалегідь знаходять житло, планують свої витрати, готуються і приїжджають. А ми раді їх прийняти, зробити їхній приїзд комфортним, безпечним і позитивним.
Знайшов підробіток