Війна раз за разом б’є рекорди. Б’є – у прямому сенсі цього слова. Найбільша кількість повітряних тривог і відбоїв за добу. Найтриваліша тривога без відбою. Три прильоти шахедів за добу. Чотири, п’ять, десять… Пошкоджено п’ять будинків, п’ятнадцять, сорок… Постраждалих троє, ні – четверо… Цей текст – короткий звіт по Кіровоградській області за два дні минулого тижня. Дісталося Олександрії, Знам’янці, Кропивницькому…
Усіх, хто не постраждав від недавніх обстрілів, цікавить одне: куди влучило? Але з цією інформацією в нашій області великі проблеми. Традиційно нам повідомляють, що постраждав «об’єкт інфраструктури» або «промислове підприємство», або «фермерське господарство», або «житлові/нежитлові споруди». Зрідка надають уточнення «заклад дошкільної освіти» або «енергетичної/комунальної інфраструктури». Далі все приховано за завісою страшної таємності. А раптом ворог дізнається, що влучив туди, куди цілився? Або не влучив.
При цьому інформація про те, що і куди прилетіло, у всіх подробицях розлітається по світу зі швидкістю мобільного зв’язку. Краще за багатьох інших про цей дисонанс висловився у Facebook мер Дніпра Борис Філатов. Цитую:
«Медіа пишуть, що росіяни обстріляли в Дніпрі «підприємство харчової промисловості». Я ще раз хочу повторити те, що казав вже неодноразово.
Про недолугість нашої «пропаганди».
Все Місто бачить куди влучили грьобані «Бандеролі». Все Місто бачить, що це – «Олейна». Підприємство, яке обстрілювали вже неодноразово.
А ми вперто розказуємо про абстрактні зруйновані «підприємства».
Замість того, щоб волати про це на весь світ».
Тобто у Дніпрі можна відкрито говорити про те, що «все місто бачить», у Києві, Харкові, Одесі теж можна, а у Кропивницькому – НІ! Чому? Відповідає той самий Борис Філатов:
«На мою думку, це просто тупість виконавців, які пишуть якусь маячню по «методичках» перших днів війни. Пам’ятаєте, як в 22 році всі бігали за «мєткамі», виключали світло та шукали мародерів? І як всім лікарям було заборонено розповідати, де лікують поранених? Просто дурість. На жаль, скрізь працюють ідіоти, які бояться навіть прийти до керівників та запропонувати змінити платівку, яка вже давно не грає».
Ну як тут не згадати про влучання в історичну будівлю Будинку офіцерів, від якої залишився лише фасад. Це бачив і бачить весь Кропивницький, зруйновану будівлю показують гостям міста, але, як і раніше, «постраждав об’єкт ДСНС». Усе місто бачить, який дитячий садок постраждав у центрі, місто знає, хто саме постраждав минулої середи та куди цілили рашисти, але військова таємниця залишається такою самою, як у часи знаменитої повісті Аркадія Гайдара. Час зупинився?
І ще про ту «платівку, яка вже давно не грає». Коли повітряних тривог було 4–5 на добу, на ці моменти ми якось не звертали уваги. Але тепер, коли за добу вже звично може пролунати 20 сирен і 20 відбоїв, то й тривалість сирени, і кількість повторів стали дратувати. Ну а ця, повторена десятки разів за день фраза:
«Увага! Повітряна тривога. Повітряна тривога! Пройдіть до найближчого укриття. Далі дійте за вказівками органів виконавчої влади».
Скажіть, які «вказівки органів виконавчої влади» потрібні вам у «найближчому укритті» або навіть перед входом до нього? Без «органів» ніяк не обійдемося?
Знайшов підробіток