Помер ветеран кіровоградської журналістики Віктор Погрібний

Письменник і журналіст Віктор Погрібний пішов із життя 1 жовтня, йому було 82 роки.

Про це «УЦ» повідомили близькі друзі покійного.

Віктор Погрібний – поет, публіцист, журналіст, член Національної спілки письменників України, заслужений журналіст України.

Народився 5 серпня 1935 року в селі Матусівка Маловисківського району Кіровоградської області. Батько – рільничий бригадир, мати колгоспниця. Рано залишився без батька. Переніс усі біди воєнних та післявоєнних часів. З дев’яти літ працював пастухом колгоспної отари, їздовим, причіплювачем на тракторі, вагарем. Навчався в Мар’янівській, Великовисківській та середній школі № 4 Кіровограда. Після закінчення факультету журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка (1958) працював у республіканській та обласній пресі: «Молодь України», «Кіровоградська правда», «Сільські вісті», «Літературна Україна».

У 1966-1975 роках був редактором кіровоградської обласної газети «Молодий комунар», у 1979-1998 – заступником редактора газети «Кіровоградська правда».

Автор численних публіцистичних статей, нарисів, художньо-документальних оповідей, памфлетів та фейлетонів, понад 50 теле- та радіопередач з проблем екології, збереження рідної мови, духовності. Протягом майже двох десятиліть, із травня 1969 року – незмінний керівник обласного літературного об’єднання «Степ».

Друкувався з 1957 року. Автор публікацій у республіканських часописах «Вітчизна», «Дніпро», «Київ», «Зміна», «Літературна Україна», «Вежа», альманахах, колективних збірниках. Окремими виданнями вийшли книжки: поезій – «Напис на шибці» (1993), публіцистики «Жертовне вогнище» (1995) та «Серед українців» (2004), прози – «Царина» (2003), путівник «Кіровоград» (1983).

Ініціював відновлення статусу Арсенівки, де народився Іван Карпенко-Карий: домігся прокладення асфальтового шляху, встановлення пам’ятних знаків, відкриття музейно-природного заповідника «Батьківщина Карпенка-Карого» (1989).

У тому ж році став ініціатором створення обласної організації «Зелений світ», а в 1992-му заснував літературний фонд «Відродження».

Лауреат літературно-мистецької премії імені І. Нечуя-Левицького (1996) та обласної літературної премії імені Ю. Яновського (1974). Нагороджений орденом «Знак Пошани», медаллю «За трудову відзнаку», Почесною грамотою Національної спілки журналістів України.

Лауреат обласної літературної премії ім. Є.Маланюка (2004) в номінації літературознавство та публіцистика за книгу «Серед українців: книга публіцистики».