14 травня Україна відзначила День пам’яті українців, які з ризиком для життя рятували євреїв під час Другої світової війни. Держава Ізраїль для таких людей заснувала спеціальну відзнаку «Праведник народів світу», і Україна входить у четвірку країн світу з найбільшою кількістю праведників.
Саме цього дня ми знову поговорили зі 100-річним праведником з села Косівки Олександрійського району Володимиром Микитовичем Чорноволом. Спілкуватися по Скайпу допомагала його дочка Наталія Кузик. Про нього «УЦ» в статті «Праведний ангел» писала у квітні минулого року. У ній Володимир Микитович розповідав, що довге життя йому подаровано за порятунок під час війни Григорія Ланцмана.
Звичайно, під час розмови ми хотіли дізнатися, що Володимир Микитович думає про нинішню війну. Наталія розповіла, що тато дуже переймається подіями на фронті, не міг повірити, що на нас напала Росія, у нього після телевізора дуже підвищується тиск, але погодився поговорити, хоча це давалося дуже важко: «Готовий вам розповісти, я все знаю, але в голові гуде, гірше чую, дочка буде допомагати. Що я думаю про цю війну? Це якесь чудовисько, і москалі, посіпаки путіна, – це якісь звірі. Я не знаю, але, по-моєму, наші взяли правильний курс, що ворога потрібно обезкровити, треба, щоб він сам подавився. По-моєму, зараз так і роблять. Нашим воїнам, нашим збройним силам я хочу побажати сили фізичної й духовної, могутньої сили, щоб вони перебили цю нечисть і залишилися живими й навіть не пораненими!»
І вам здоров’я, шановний Володимире Микитовичу! І обов’язково дочекатися нашої перемоги над нинішнім загарбником.
«Терра Україна»: кропивничан запрошують на серію інтерактивних лекторіїв з історії України...