Вогонь, що палає наскрізь,
Не бачиш його, а він є.
Той вибух у серце проріс –
Чорнобиль –
то горе твоє і моє…
На сьогодні минає 40 років від 26 квітня 1986 року – ДНЯ, коли сталася одна з найбільших у світі техногенних катастроф – аварія на Чорнобильській АЕС. На долю її ліквідаторів випало приборкання радіаційної стихії мирного атома.
Ліквідатори-чорнобильці, не шкодуючи свого здоров’я, а часом і життя, працювали в 30-кілометровій зоні ядерного лиха, аби якомога швидше ліквідувати наслідки чорнобильської трагедії, обмежити біду, зупинити розбурхану стихію некерованої ядерної реакції.
Низький уклін і довічна вдячність усім ліквідаторам-рятівникам! Пом’янемо тих, хто через хвороби, спричиненні Чорнобилем, відійшов у вічність. Схиляємо голови в глибокій жалобі і запалюємо свічки спогаду.
Шановні воїни-ліквідатори, міцного здоров’я, божого благословення і благодаті, терпіння, щастя та всіх земних благ Вам, Вашим рідним і близьким. Мирного неба. Нехай сонце зігріває вас своїм теплом ще багато- багато років!
Від членів організації та від себе особисто щиро бажаю всім вам міцного здоров’я, життєвої енергії, сімейного затишку, щастя, миру, добра й злагоди. Хай залишиться у минулому й ніколи не повториться жах Чорнобильської катастрофи.
Хай завжди поруч з вами буде людська вдячність за ваші добрі справи.
Михайло Мохонько, Голова Кіровоградської обласної ветеранської організації «Союз Чорнобиль України».
Шановні побратими, воїни-ліквідатори катастрофи на Чорнобильській АЕС