20 квітня був особливий день – відбулася подія, на яку всі так довго чекали – концерт академічного театру музики, пісні і танцю «Зоряни», який за 40 років свого існування показав світу, як повинна звучати Україна. Зараз колектив продовжує свою діяльність під орудою художнього керівника, повного кавалера орденів княгині Ольги, народної артистки України – Антоніни Червінської. Колектив має оркестр, головним диригентом якого є лауреат міжнародних конкурсів і фестивалів Сергій Тютюнник та балет, головним балетмейстером якого є заслужений артист України Геннадій Маяраш.
Програма розпочалася з хореографічної постановки «Квіткової симфонії», яка була своєрідним прологом, окреслюючи естетичну домінанту всього концерту, стало зрозуміло: глядачів чекає не просто виступ, а жива історія, розказана мовою мистецтва.
З оркестром «Зорян» вже вкотре виступав студент Кропивницького музичного фахового коледжу, володар оксамитового баритона, соліст Родіон Хорунжий.
Окремим виміром концерту стало художнє слово. Участь у концерті брав народний артист України, Герой України – Анатолій Паламаренко. Цього разу Анатолій Несторович декламував байки Павла Глазового та твори Тараса Шевченка. «Кіровоградщина вклоняється Вам за мужність, за Ваше слово, за відданість українській сцені, за Ваше патріотичне серце та багаторічний внесок у розвиток культури», – подякувала заслужена працівниця культури України, директорка обласної філармонії Наталія Агапєєва.
Не менш захоплюючими були танцювальні номери у виконанні балетної групи «Зорян». Вони вирували енергією, ритмом, яскравими вбраннями. Особливе враження на глядачів справила хореографічна постановка «Танець бессарабських циган».
Оркестр теж не залишався без уваги, у його виконанні пролунав інструментальний твір «Молдованяска», солісткою була скрипалька – Марія Бариш. Це виконання змусило залу неодноразово вибухати оплесками.
Плавно програма концерту перетікала у фінал: балетна група презентувала танець-привітання «Воротар». Надалі це красиве дійство розгорнулося поезією українського поета Володимира Сосюри. Майстриня художнього слова Ірина Маслюкова читала його вірш «Любіть Україну», після чого пролунала фінальна пісня у виконанні солістки Тетяни Яковенко «Україна – це ми».
Анна Гасленко.
Нелюдський фактор