Життя в оренду та у борг

10:44
1139
views

Закон про ленд-ліз має увійти в аннали історії як нечувано безкорисливий вчинок.

Уінстон Черчілль. 17.04.1945 р.

 

Дати в борг і здати в оренду – саме так перекладається ленд-ліз. Залишилось зрозуміти: що позичити та що здати в оренду? Відповідь простіша простого – ЖИТТЯ. Життя мільйонів людей.

За п’ять днів до початку війни президент Зеленський з трибуни Мюнхенської конференції з безпеки звернувся до світової спільноти з проханням про запуск програми ленд-лізу, що включає безоплатне та швидке постачання новітніх озброєнь, техніки, обладнання українській армії – «армії, що захищає всю Європу». І ось 28 квітня 2022 року Конгрес США ухвалив акт із безпрецедентною назвою та змістом – «Закон про ленд-ліз для захисту демократії в Україні».

Ми в Україні бачимо, як війна змінює людей. Кожен з нас має свій поріг болю, свій поріг страху, свій поріг відповідальності. Саме вони й визначають наші дії. Хтось, учора невідомий, сьогодні стає героєм. Хтось б’ється в істериці, хтось ховається у комфортабельному підвалі на краю Землі, сподіваючись пересидіти війну. Хтось пускається берега, заливаючи страх горілкою. А хтось робить що може, виконуючи будь-яку роботу, яка сьогодні потрібна країні.

Війна змінює як окремих людей, так і регіони загалом. На що перетворилася країна Z? За сотнями тисяч готових вбивати мирних людей на чужій землі – мільйони, які їх підтримують, аплодують брехні та тупій пропаганді. За ними майже не видно нормальних, готових сказати таке просте «Ні війні!».

На жаль, це медичний факт – керівництво Росії остаточно збожеволіло. А як ще можна розцінювати обстріл Києва під час візиту генсека ООН чи, скажімо, розмірковування щодо можливості застосування ядерної зброї? І це при тому, що Антоніу Гутерріш відвідував Москву та Київ із суто гуманітарною місією, а наслідки ядерного бомбардування цілком очевидні навіть школяреві.

Зате як змінилося ставлення до України в Польщі та Німеччині! Як гідно ставляться там до наших біженців! І справа не в грошовій та іншій соціальній допомозі, і навіть не в тому, що ці країни можуть виявитися наступним полем бою, справа в щирому, людському співчутті та підтримці. Усе це чудово, але «Евакуаціями війну не виграти» – це слова того ж таки Черчілля. Тому – Великобританія! Могутній бастіон Європи та її лідер Борис Джонсон. Екстравагантний, як сам сер Уінстон. Наскільки ж його буйна шевелюра симпатичніша за зачіску а ля бандит Горбатий з фільму «Место встречи изменить нельзя»! Саме позиція Джонсона привела до тями лідерів західних держав, витрусила з них страх, змусила нарешті відмовитися від ганебної стратегії умиротворення світового терориста та агресора. І ось тепер Франція, Канада, Ізраїль, Австралія, десятки інших країн – не лише за нас, а й проти них. Це дає світові надію.

Ну і, звісно, ​​– Штати! Чи є ще охочі посміятися над обмовками президента Байдена? Над його віком та звичками? Виявляється, для президента світової держави є речі важливіші. Це рішучість, глибоке розуміння глобальних процесів, бажання допомогти тим, хто потрапив під ракети рашизму.

Чесно кажучи, чекаю від лідерів Великої Британії та США ще одного такого потрібного нам кроку. Обидві ці держави багато років вимагали від української влади рішучої боротьби з тотальною корупцією. Звичайно, зараз війна, але корупція – це ж люди, а вони нікуди не поділися. Було б логічно Борису Джонсону та Джо Байдену надіслати до нас загони з контролю за витрачанням десятків мільярдів, виділених на допомогу Україні. Бажано тих, хто зазвичай ходить у військовій формі і вміє користуватися новітнім озброєнням, спрямованим нам по ленд-лізу.

Це жарт, але в кожному жарті є частка правди. А вся правда полягає в тому, що російсько-українська війна, хочете ви цього чи не хочете, – складова частина Третьої Світової. І чим раніше об’єднані війська зупинять армію Z і змусять до мирних переговорів Путіна, тим більше шансів у земної цивілізації зберегти життя.