Квітнуть сади України

12:48
541
views

Є народна прикмета про зв’зок між весняним квітуванням і соціальними чи природними катаклізмами, мовляв, перед війною неймовірно цвітуть яблуні. Хтось стверджує протилежне, а чи правда це, ми запитали у відомого агронома-садівника Віталія Груші.

– Чи існує зв’язок між цвітінням плодових дерев і майбутніми катаклізмами?

– Цього року я помітив, що абрикоси цвіли дуже дружно, але зав’язі немає. На це вплинула погода, бо через холод бджоли літали лише один день, принаймні, на моїх деревах я зав’язі не помітив. Можливо, це якось пов’язано й з війною. Про інші – бачимо, що вишня цвіте добре, добре зацвітають сливи, груші та яблуні, але цвітіння не аномальне. З аномального відзначу, що минулого року був спалах плодової гнилі на багатьох деревах, у тому числі на черешнях, чого раніше не спостерігалося. Тому дерева заражені грибком, і без хімічного обробітку сподіватися на врожай складно. Вперше були уражені груші, а також абрикоси, навіть плоди.

– Як боротися?

– Починати потрібно було з ранньовесняного обробітку бордоською рідиною до розпускання бруньок і потім працювати вже по листу, після цвітіння, системними препаратами. У кого можливості обмежені, працюйте бордоською рідиною, а в кого є можливості – системними фунгіцидами, це препарати «Скор» або «Хорус», але не більше двох обробіток.

– А є шкідники, які діють виключно на цвітіння, на квіт?

– У період цвітіння активізуються та часто пошкоджують квіти та зав’язь так звані брунькоїди – казарка й букарка, є такі жуки. Минулого року їх було багато, а цього року я їх ще не бачив. Трішки пізніше, у період цвітіння груш і яблунь, з’являється ще й оленка волохата.

– Оленка волохата? Навіть не чув…

– Так, є такий жук, чорненький, з білими плямками – оленка волохата, вона теж пошкоджує квіти, зав’язь і частково листя.

– Кажуть, що буйне цвітіння шкодить рослині, можливо, щось потрібно робити з осені?

– Знову ж таки, усе залежить від біології. Для того, щоб збільшити врожай кісточкових, мається на увазі вишня, абрикос, персик, які плодоносять на однорічних, тобто минулорічних приростах, потрібно стимулювати максимальне відростання цьогорічних гілочок для врожаю майбутнього року. Груша, яблуня – плодоносять на 2-3-річних плодових утвореннях, відповідно планується й обрізання. Це аксіома: коли дерево сформоване, то основним завданням по догляду є максимальне освітлення крони, треба вирізати все зайве.

– А заморозки в період цвітіння – це «все пропало»?

– Як правило, заморозки шкодять теплолюбним, насамперед персику. Ми сподіваємося на природу, що заморозки нас оминуть, тому що обкурювання садів не екологічне й не зовсім ефективне. Головне – догляд, якщо дерево має достатньо поживи, вологи, воно стійкіше переживає заморозки, які залежать і від рельєфу. Останніми роками шкоду завдають не стільки заморозки, як холодна погода перед цвітінням, під час і після нього. Дощова прохолодна погода у травні якраз і сприяє розвитку плодової гнилі або монеліозу, пошкоджуються не лише плоди, але й молоді прирости та листя.

– А як співвідносяться клімат і цвітіння?

– Те, що весни прохолодні третій рік підряд, це погано для плодових дерев, але, крім сакури, у нас вже більше чи менше нормально ростуть й інші теплолюбиві, той же бобовник, сирійські гібіскуси та ряд інших рослин, яких ще років 20 тому в нас не було. Якщо на території області починають вирощувати ківі…

– Ківі? А яблука будуть?

– Будуть, навряд чи ми отримаємо продукцію з південних регіонів, але багато садів є на Вінниччині й так далі.

– А можна сказати, що, у зв’язку з кліматичними змінами, дерева почали цвісти раніше?

– Щороку по-різному, минулого року цвітіння запізнилося майже на два тижні, цього року теж запізнення на 10 днів, ніж 5 років тому. Мені здається, що розмови про глобальне потепління перебільшені й клімат у нас більше чи менше стабільний. Єдине, що зими стали теплішими, а що стосується початку вегетації, усе залишилося, як і було, навіть зараз повертається до тих років, коли весна починалася не після 14 березня, а трішки пізніше.