Навіть війна й холодна весна не змогли стримати появу в торговельній мережі Кіровоградщини свіжої полуниці – вона радує зір яскравим літнім червоним кольором, але відлякувала початковою ціною – 200 або й 250 гривень за кілограм! Щоправда, за останній тиждень ціна знизилась, до 90-120 грн/кг.
Впадає в очі, що цього року полуниця, а вона поки що здебільшого привозна, неймовірно велика та дуже яскрава – селекція не стоїть на місці, проте знаючі люди кажуть, що покупцям потрібно бути уважними. Мова не про хімікати, за рахунок яких можна «наганяти» вагу й колір, це дійсно нові сорти, але вони дуже швидко втрачають вологу й, відповідно, зменшуються в розмірі, тому її починають реалізовувати значно дешевше. Але в основному ціна тримається, і питання в тому, коли на ринок вийде наша, місцева полуниця та чи зіб’є вона ціну привозної. При цьому ми точно знаємо, що полуниці з Херсона в цьому році нам не куштувати.
Як сказали кореспондентові «УЦ» місцеві виробники, сезон кіровоградської полуниці має розпочатися десь на початку цього тижня, тоді на ринки Кропивницького привезуть ягоду з Первозванівки та Олександрії.
Керівник ПП «Івіта» з Первозванівки, що біля Кропивницького, Сергій Супрун не погоджується, що ціна привозних сортів дуже завищена: «Виростити полуницю непросто й недешево, тим більше нинішня логістика, пальне й так далі. Але є людський фактор, тому ставлять таку ціну, доки її беруть, не будуть брати – ціна буде знижуватися. Деякі люди ловлять момент, тобто якщо я не зароблю сьогодні, то завтра цього не буде». Але якою буде ціна завтра – він не знає, це вирішує ринок, отой, що «попит і пропозиція».
Сергій вважає, що визначенню «екологічно чистий продукт» відповідає не ягода взагалі без обробки, а ягода, оброблена за технологією, яка не дозволяє розвиватися хворобам. Правильні засоби захисту просто розпадаються чи розщеплюються через якийсь невеликий термін. На смак тендітної ягоди дуже впливають вода й погода, більше сонця – більше смаку, а головне – працювати: «Полуниця – це живий організм, на який теж впливають стреси, але ми її не розуміємо. Дощі – це стрес, холод – стрес, але все одно ми будемо з полуницею і гарним настроєм, однозначно. Ми будемо жити, і ми будемо Україною!»
Такий же бойовий настрій і в братів Скороходів, засновників підприємства «Олександрійська полуниця», які в 2008 році почали вирощувати ягоду на 10 сотках. Один з них агроном, а інший – управляючий. Зараз у них 15 гектарів, це серйозні площі, які дають до 100 тонн ягоди за сезон. На відміну від багатосортних господарств, вони зберігають вірність і культивують лише один сорт – Хоней, який найкраще підходить до нашого регіону: «тримає удар» і під час заморозків, і під час надмірної спеки. Нові сорти потребують і нового підходу чи технологій, а вони вже відпрацювали свою технологію до дрібниць – обробка в основному механічними засобами, тому постійних працівників лише 8, але під час сезону збору запрошують майже 200 збирачів. Урожай реалізують у найближчих великих містах сусідніх областей, але 40% збуту припадає на Кропивницький. Конкуренція – це не завжди добре, бо, коли ринок перенасичений, навіть збирати ягоду буває невигідно, уся справа в ціні, вважає Юрій: «Зараз ціна не спекулятивна, бо сезон у нас розпочався з війни й зростання цін на ті ж добрива в 2 рази, тара подорожчала з 10 до 25 гривень за ящик, а ще пальне, продавці, і все воно підв’язується, а мені ж потрібно заробити, щоб купити на наступний сезон добрива. Сезон короткий, але рік живеш, а ще раз в 4 роки потрібно повністю міняти посадковий матеріал, що теж не дешево, треба купити плівку, крапельне зрошування, хоча сказати, що полуниця – найважча у вирощуванні ягода, не можна. Але точно – найскладніша в реалізації».
Мабуть, ми мали б уже звикнути, що в кризові часи страшна не ціна, а дефіцит, тому радіємо, що полуниця є, і не біда, що замість кілограма ми купуємо менше, головне – що купуємо, причому свою, рідну полуницю!
Юлія Тимошенко розкритикувала уряд за заборону консульських послуг для молоді за...