Перше інтерв’ю чемпіона

10:09
680
views

На минулому тижні Україна отримала сенсаційну новину – олександрієць Богдан Колмаков став чемпіоном світу на Все­світніх іграх-2022.

 

З 7 по 17 липня в Бірмінгемі, Алабама, США проходили змагання, які називають неофіційною Олімпіадою, тобто в ній розігрують нагороди зі спортивних дисциплін, які не входять в програму Олімпійських ігор. До речі, Україна посіла третє місце в командному заліку, завоювавши 39 нагород. Для довідки – у програмі Всесвітніх ігор 2022 року представлені 30 офіційних видів спорту, включаючи 54 дисципліни, які охоплюють 206 категорій.

Про деякі з них ми навіть не чули, а ось паркур – на слуху. Саме в паркурі, тобто подоланні перешкод на швидкість за допомогою досконалого володіння тілом, перемогу й звання чемпіону світу здобув олександрієць Богдан Колмаков.

Пропонуємо вашій увазі перше інтерв’ю чемпіона на українській землі, яке він дав, зателефонувавши в редакцію «України-Центр», причому з чужого телефону, бо свою SIMку залишив десь за кордоном:

– Це Богдан Колмаков, я зараз у Львові, щойно приїхав.

– Розкажіть трішки про самі змагання.

– Нас прийняли просто чудово, розмістили в гуртожитку, але там гуртожиток для спортсменів має набагато вищий рівень, ніж просто гуртожиток. Умови – як у готелі, нас годували, і все було як потрібно.

– Збірна України велика?

– Достатньо велика, до 30 осіб точно. Ці змагання вважаються неофіційною Олімпіадою. За рангом вони посідають третє місце за дорослою та юнацькою Олімпіадами. Тобто це Олімпійські ігри для неофіційних видів спорту.

– Ми про деякі види спорту навіть не чули.

– Я бачив перелік видів, найбільше здивували змагання зі стрибків з парашутом, але не на землю на точність приземлення, а на воду. Перемагає той, хто проведе на воді найдовшу лінію. Чесно, я більше змагань і не бачив, бо в нас свій графік – тренування та змагання, поряд були ще пляжний футбол і скелелазіння.

– Богдане, а щодо паркуру, спринт – це єдина дисципліна?

-У нас у паркурі є фрістайл і змагання на швидкість.

– Те, що ви виграли?

– Так, фрістайл – це схоже на вільні вправи за якийсь час, там свої трюки. Це один вид, але різні дисципліни. Я виступав лише в одній, щоб зберегти сили й поберегтися від травми, бо в мене недавно вже була.

– Конкуренція в світі дуже велика?

– Так, але тут були найкращі, які відбиралися з попередніх етапів Кубку світу. У нас є кілька етапів Кубку за рік. У 2021-му був єдиний етап в Софії, Болгарія, де я переміг, бо до цього був ковід. Тобто це був єдиний кваліфікаційний етап на 22-й рік, як пропуск на Ігри. Топ-6 спортсменів отримали кваліфікацію.

– Це професійний вид спорту в сенсі призових, якщо про це можна?

– Документально – ні, це спорт, дисципліна, яка входить в гімнастику, як акробатика, стрибки з трампліну, ритмічна гімнастика й паркур. Ніби підвид, а з приводу призів – вони є не завжди. На цих Іграх офіційних призових, згідно директиви, немає. Це як на Олімпіаді, де призові не декларуються у вигляді конкретної суми. Але в деяких країнах нагороди оцінюють преміями. На етапах Кубку світу є директиви, які чітко прописують, скільки ми отримаємо за 1, 2 чи 3 місце.

– Хто вам допомагає виїздити на міжнародні змагання?

– Мені допомагала організація Strееt culture – «вулична культура», яка займається благодійністю в напрямку брейк-дансу, який став олімпійським видом. Вони мені допомогли, написали листа в нашу федерацію й допомогли.

– А хто крутіший – паркурівці чи спортивні акробати?

– Так зразу й не скажу (посміхнувся). Ми не порівнюємо, у них доріжка, у нас траса. Я б сказав, що десь однаково, там теж є травми, але в нас більше шансів отримати травми. Хоча в них є складніші трюки, але в цілому – десь однаково.

– А в Україні паркур – конкурентний вид спорту?

– Поки що ні. На слуху давно, але в якийсь проміжок часу він трішки якби притих. Сподіваюся, що після цих Ігор він отримає новий імпульс, будемо старатися.

– А на цих Іграх були російські спортсмени?

– Ні! Як тільки почалася війна, Міжнародна федерація гімнастики прийняла рішення, що російські спортсмени не допускаються до змагань.

– А як ви прийшли в цей спорт?

– Навіть не знаю…Тренувався у нас в Олександрії, сам по собі, стрибав і таке інше. Мені було 9-10 років.

– Чому саме паркур, адже в Олександрії розвинуті і бокс, і футбол, і та ж гімнастика?

– Чесно кажучи, я хотів на гімнастику в той час, але не потрапив, бо було вже пізно за віком…

– В 9 років – пізно?!

– Так, вже пізно. Може, в іншому місті й вийшло б, але навряд.

– А що вас зацікавило саме в паркурі?

– Не знаю, мабуть, те, що тут більше свободи. Тут багато цікавих елементів.

– Де тренувалися?

– Спочатку в Олександрії на вільних майданчиках, а в Києві є спеціальні зали.

– А батьки не були проти, бо це травми й тому подібне?

– Мама мене завжди підтримувала, а бабуся, звичайно, не дуже. Мама працювала на НВО «Етал». Живемо на БАМі, так називають мікрорайон по вулиці Садовій. Закінчив школу й педколедж в Олександрії та магістратуру університету Драгоманова в Києві. За фахом – тренер.

– Одружені?

– Поки ні.

– Дівчатам приготуватися?

– (Посміхнувся.) Ні, у мене є дівчина.

– Які плани на майбутнє? Скільки можна бути активним спортсменом?

– У мене є товариш, який зайнявся паркуром в 20 років, зараз у нього є своя школа. Тобто все залежить від бажання. У нас вільніший формат, якщо ти наполегливо тренуєшся, то можеш добитися гарних результатів і в більш зрілому віці. Думаю, що якщо ти в 8-9 років хочеш в секцію, а тобі вже не можна – це дуже погано впливає на дитину. Тут такого немає.

– А все-таки, плани на майбутнє?

– Звичайно, доки здоровий і цілий (посміхнувся), хочеться позмагатися. Це точно. Хочу потрапити на Олімпіаду, у 2028 році планується включення паркуру в програму Ігор.

– Вітаємо вас з перемогою і бажаємо майбутніх успіхів від усіх мешканців Кіровоградщини та України.

– Дякую, до побачення. Планую в найближчий четвер бути в Олександрії.

 

Редакція дякує Валерію та Юлії Кошеленкам з Олександрії за допомогу в організації інтерв’ю.