ОПОРА дослідила, як у 2017 році працювали нардепи від Кіровоградщини (ІНФОГРАФІКА)

Двоє з трьох народних депутатів-мажоритарників від Кіровоградщини майже не проявляли законодавчої ініціативи, інші у більшості випадків не були самостійними авторами законодавчих ініціатив, а долучалися до роботи своїх колег.

Про це йдеться у дослідженні Громадянської мережі ОПОРА, результати якого має у своєму розпорядженні «УЦ».

Кіровоградську область у стінах Верховної Ради представляють п’ять депутатів-мажоритарників: Станіслав Березкін (група «Партія «Відродження»); Олесь Довгий (група «Воля народу»); Анатолій Кузьменко («Блок Петрa Порошенкa “Солiдaрнiсть”»); Михайло Поплавський (група «Воля народу») та Костянтин Яриніч («Блок Петрa Порошенкa “Солiдaрнiсть”»). Громaдянськa мережa ОПОРA проaнaлiзувaлa роботу народних депутатів від Кіровоградщини у 2017 році.

Законодавчі ініціативи

Найбільше законопроектів зареєстрував Костянтин Яриніч. Він став співініціатором двадцяти. Серед поданих законодавчих ініціатив низка стосується медичної галузі, оскільки Костянтин Яриніч – член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я. Зокрема, він запропонував законопроекти: «Про проведення парламентських слухань на тему: “Проблеми та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України”», «Про первинну медичну допомогу на засадах сімейної медицини» тощо. У 2017 році депутат пропонував підтримати ініціативи, які стосуються безпеки країни та наслідків АТО: «Про надання житлової допомоги громадянам України, житло яких було зруйноване (знищене) або пошкоджене внаслідок збройної агресії держави-агресора», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення охорони державного кордону України» та інші.

Однак з 20 законопроектів, до створення яких у 2017 році долучився депутат, жоден так і не став законом.

На другому місці з кількості поданих законопроектів опинилися Анатолій Кузьменко та Олесь Довгий. Вони були співавторами 11 законопроектів, з яких по одному стали законами.

Анатолій Кузьменко – співавтор Закону «Про внесення змін до Закону України “Про вищу освіту” щодо забезпечення права на здобуття вищої освіти осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія України», який набув чинності у лютому 2017 року. Цьогоріч цей народний депутат був співавтором законопроектів: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», «Про внесення зміни до частини першої статті 164 Сімейного кодексу України (щодо розширення підстав позбавлення батьківських прав)» тощо.

Олесь Довгий став співавтором законопроекту, який став законом, «Про внесення зміни до розділу ІI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку». Цьогоріч Олесь Довгий був одним з ініціаторів законопроектів: «Про внесення змін до Закону України “Про карантин рослин” щодо вдосконалення процедур під час переміщення через митний кордон дерев’яного пакувального матеріалу», «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо сприяння міжнародній електронній торгівлі». Сам (не в співавторстві) запропонував проект закону «Про відзначення 100-річчя від дня народження Василя Сухомлинського». Однак більшість депутатів не підтримали цю ініціативу.

За цілий рік по одному законопроекту подали Станіслав Березкін та Михайло Поплавський. Ці законопроекти так і не стали законами. У 2017 році Михайло Поплавський був одним з ініціаторів законодавчої ініціативи «Про внесення змін до статті 15 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”», а Станіслав Березкін – «Про внесення змін до статті 90 Бюджетного кодексу України (щодо фінансування спортивних клубів, які забезпечують розвиток олімпійських або національних видів спорту)».

Громадянська мережа ОПОРА з 2013 року системно моніторить діяльність парламенту та політичних партій, готує рекомендації щодо підвищення якості роботи народних депутатів та парламентських комітетів, створює інструменти громадського контролю за діяльністю Верховної Ради України, а також проводить просвітницькі кампанії для підвищення рівня політичної культури виборців та розвитку потенціалу громадських активістів.

Депутатські запити та виступи

2017 року жодного разу не виступив та не подав жодного запиту Михайло Поплавський.

Шість депутатських запитів подав Станіслав Березкін. Частина з них стосувалася Кіровоградщини: щодо проведення перевірки законності вирубки лісових насаджень біля села Розумівка Олександрівського району Кіровоградської області в урочищі Чорного ворона (Чорний ліс), яке має важливе історичне і культурне значення національного рівня; щодо забезпечення об’єктивного та неупередженого розслідування кримінальних проваджень за фактом рейдерського захоплення ТОВ «НИВА-2010». Станом на грудень Станіслав Березкін жодного разу не виступав під час сесій Верховної Ради України.

Також шість депутатських запитів підготував Анатолій Кузьменко. Усі вони стосувалися Кіровоградщини. Зокрема, він подавав депутатські запити щодо врегулювання проблемних питань відносно відновлення втрачених соціальних гарантій колишнім працівникам структурних підрозділів Державної холдингової компанії «Олександріявугілля»; щодо включення до Плану основних заходів Національної поліції на 2018 рік створення підрозділу патрульної поліції в Олександрії тощо. Станом на грудень Анатолій Кузьменко жодного разу не виступав під час засідання сесії.

У 2017 році 19 депутатських запитів подав Костянтин Яриніч. Деякі з них стосувалися Кіровоградщини: щодо вжиття заходів, спрямованих на забезпечення необхідними медичними препаратами хворих на діабет в Олександрії; щодо вжиття заходів, спрямованих на забезпечення належними житловими умовами співробітників Кіровоградського академічного обласного музично-драматичного театру ім. Марка Кропивницького та інші. Станом на грудень 2017 року народний депутат 17 разів виступав у сесійній залі.

Від різних органів державного управління Олесь Довгий вимагав надати відповідь на 27 запитів. Частина з них стосувалася Кіровоградської області: щодо зменшення реверсної дотації Світловодського району; щодо відновлення доріг у Кіровоградській області; щодо недопущення ліквідації Власівської дитячої музичної школи тощо. Довгий п’ять разів виступав під час сесій Верховної Ради України.

Робота в округах

Чотири громадські приймальні в окрузі має Олесь Довгий. Вони розміщені у містах Знам’янка та Світловодськ та селищах міського типу Олександрівка й Новгородка. Окрім того, у депутата є сайт, де розміщенні контактні телефони, графік прийому громадян у приймальнях, адреси тощо. Профіль народного обранця також є у Facebook.

Дві громадські приймальні працювали у 2017 році в окрузі нардепа Станіслава Березкіна: у Кропивницькому та Компаніївці. Також народний обранець має власний сайт, на якому вказані контактні телефони лише приймальні, яка розміщена в обласному центрі, графік прийому тощо. Нардеп не має офіційного профілю у соціальних мережах. З виборцями депутат зустрічається в основному на урочистих заходах.

Дві громадські приймальні розташовані в окрузі Анатолія Кузьменка. Одна працює в Олександрії, інша – в Долинській. У народного обранця немає офіційного сайту, як і профілю у соціальних мережах. Інформація про особисті прийоми депутата та зустрічі з виборцями майже відсутня.

Одна приймальня – у Костянтина Яриніча, яка працює в Кропивницькому. Народний обранець не має власного сайту, однак є активним користувачем Facebook. Депутат систематично проводить зустрічі з виборцями.

Жодної приймальні у своєму виборчому окрузі не має Михайло Поплавський. На офіційному сайті депутата не вказані контактні номери телефонів. Натомість народний обранець пропонує звертатися до нього у соціальних мережах. Михайло Поплавський є у Facebook, Twitter, Іnstagram. Щоправда, у соціальних мережах звернення щодо його роботи як народного депутата ігнорує.