Що в нашому місті є від європейської архітектури?

Із відповіді на це питання почалося створення книги «Портал в історію міста», презентацію якої провела у Гончаренко центрі її співавторка Оксана Гончарова. Після лекції, на якій був аншлаг, нам вдалося пробитися крізь натовп шанувальників і шанувальниць та поставити письменниці кілька питань.

– Пані Оксано, що вас надихнуло на написання вашої нової книги?

– ​Мене надихає наше місто Кропивницький, дослідження й знання архітектури, історія. Я вважаю, що нам бракує таких знань саме про наше містечко. Взагалі цим я цікавлюся, як і історією мистецтва, з дитинства. Також мені була цікава архітектура Стародавнього Єгипту, греко-римська спадщина. Мені було цікаво дізнатися, що в нашому місті є від європейського зодчества, – це й стало поштовхом для створення книги.

– Якщо говорити про ваш улюблений предмет у школі, то це, напевно, була історія?

– ​Насправді не тільки історія, але найкраще знала її у своєму класі я. У моїй родині були саме історики. До речі, моя спеціальність – вчителька англійської мови та літератури, але в мене питають: «Чому не історичний факультет?» І я відповідаю: «Історію я можу й так розповісти, а іноземну мову, власне, складніше вивчити».

– Як довго створювалася книга про історію та архітектуру Кропивницького?

– ​Близько десяти місяців. Річ у тому, що описувати архітектуру складно. Одна справа – зробити світлину або піти в архів і замовити документи. Ти робиш якісь замітки або намагаєшся зробити кращі фотознімки, а вже потім певним чином подаєш світлини з архівних справ і архівних документів у цілому. Складність у тому, що в нашому місті немає хороших джерел інформації, з яких можна було дізнаватися про архітектуру нашого міста.

– А у вас було колись таке відчуття, що ви хочете все переробити чи навіть почати з нуля?

– ​Звичайно, певні складнощі виникають у процесі роботи, тому що багато переробляєш. Прочитала текст – і хочеться щось змінити, покращити, удосконалити. Хочеться зробити так, щоб люди читали із захопленням, внести ще якоїсь цікавої інформації. Взагалі я хотіла зробити цю книжку як довідник для того, щоб, якщо ми не знаємо, куди поїхати, то ось ця книга, з гарними і точними світлинами – і поруч адреса, за якою та чи інша будівля знаходиться. Тож людина, прибувши на місце призначення, може прочитати безпосередньо про будівлю, історію її створення, архітектурні характеристики. Ви берете цю книжку й спокійно можете мандрувати нашим містом, багато чого цікавого для себе пізнаєте, я вам гарантую.

– Які поради ви можете дати новачкам, які хочуть написати власну книгу?

– По-перше, вам треба знати, що саме ви хочете написати, вірити в це та вірити в себе. По-друге, коли ви пишете щось – ви вивчаєте мову, і це є дуже корисним. Ви шукаєте якісь лексичні помилки, наприклад, виключаєте тавтології з тексту, вивчаєте нові терміни. Звісно, у вас загалом повинна бути компетентність у тому, про що хочете написати. Якщо людина прагне написати книгу, вона повинна працювати над тим, щоб донести свою думку людям, щоб її почули.

Написання книги – це непросто, але, якщо людина обожнює писати й робить це безперестанку, ідеї з‘являються й з‘являються. У вас все вийде, тільки вірте в себе!

Розмовляв Денис Савілович.