З великоднім кошиком – на фронт

Напередодні Великодня начальник Кіровоградської обласної військової адміністрації Андрій Райкович побував на бойових позиціях земляків – 121-ї окремої бригади територіальної оборони. Каже, що передав бійцям вітання від усіх нас, від усієї Кіровоградщини. А ще – смачні привіти з рідного дому від місцевих виробників: «Ятрань», «Ласка» і «Радішка».

«Тут гаряче і вдень, і вночі. Але настрій у хлопців і дівчат бойовий», – написав Андрій Райкович у соцмережах. Ми попросили його більш детально розповісти про небезпечну, але таку важливу поїздку.

– Це не перша моя поїздка до земляків, які тримають позиції в Херсонській та Миколаївській областях. І напередодні великого християнського свята вирішив відвезти Великодній кошик нашим захисникам і захисницям. На тих позиціях, де я був, стоять батальйони 121-ї бригади, які представлені Кропивницьким, Голованівським, Олександрійським і Новоукраїнським районами. Тобто вся Кіровоградщина.

Дорога, якою ми їхали, мені вже знайома. Але з того часу, коли звільнили Херсон, і до сьогоднішнього дня навіть дорога викликає певні емоції. На ній немає живого жодного метра, вона зранена. Навіть по звільнених, деокупованих територіях ворог гатить з того берега по цих дорогах, населених пунктах. Нам рекомендували їхати швидко, ніде не зупинятися, не затримуватися. Ми весь час чули вибухи, десяти спокійних хвилин не було і в місцях дислокації наших військових, і в Херсоні. Зруйновані садиби, всюди багато згорілої техніки. Нам довелося на поромі переправлятися через Інгулець, бо всі мости зруйновані. Словом, це була важка, справжня дорога війни.

Наш приїзд для хлопців був сюрпризом. Зустрічали радо, тепло. Ми везли гостинці. Майстрині з «Велмарту» швидко напекли велику кількість смачних пасок. «Ятрань» виготував символічні «Джавеліни» – оригінально оформлені ковбасні вироби. «Радішка» передала соки. «Ласка» допомогла. Я вдячний всім, хто допомагав зібрати щедрий Великодній кошик хлопцям і дівчатам.

А ще я попросив, щоб наші школярі і вихованці дитсадків передали свої привіти і поздоровлення захисникам. Були і яскраві янголятка, і малюнки, і аплікації. Я віз великий стос цих листівочок. Дісталося кожному, розібрали в окопи, бліндажі, в управління бригадою. Це викликало величезний позитив. Всі казали, що це справжній теплий привіт з дому, наче в родині побували.

Наші хлопці і дівчата тримаються стійко. Поставлені задачі виконують. З ворогом говорять жорстко, мовою зброї. Просили передати всім Великодні вітання. Я повернувся з позитивними емоціями. І туди, в батальйони, і назад їхав з однією думкою – про те, як важливо нам перемогти. Нам є за що битися, за що молитися, у що вірити. Ми обов’язково переможемо.