Негаразди, пов’язані з війною, зобов’язують кожну окрему особистість бути не дохлятиною, а чимось кращим.
Йозеф Швейк.
Усі резонансні події минулого тижня прямо чи опосередковано пов’язані з армією. Втім, насправді із ЗСУ більше пов’язані кровопролитні бої на всіх фронтах російсько-української війни, а те, про що йтиметься у колонці, – це аж ніяк не події на «передку».
Хто й навіщо затіяв метушню зі «звільненням» головкома Залужного? Публікації на цю тему з посиланням на «мінеральні» джерела з’явилися ще до посту у Фейсбуці депутата від ЄС Ар’єва, в якому колишній журналіст оприлюднив «залізну» інформацію – Залужного знімають. Я не дарма згадав «дівочу» професію депутата, бо саме вона зобов’язує автора перевірити достовірність інформації тричі, а в нашому випадку – десять разів.
Подібні чутки з’явилися у західній пресі як реакція тамтешніх аналітиків на високий рейтинг Залужного, на його можливу роль одного з лідерів майбутніх (коли-небудь) президентських перегонів. А тут ще й інтерв’ю генерала про необхідність переходу до позиційної війни, що явно не збігається з думкою президента Зеленського.
Але в західній пресі нескінченно публікуються та розглядаються будь-які можливі сценарії розвитку військових, політичних та економічних подій, навіть найнегативніші, і ніхто при цьому не падає на дупу з криком «Все пропало!». У нас же люди (і не тільки пересічні читачі) вірять кожному слову ар’євих, арестовичів, солов’їв і просто божеволіють від жаху й безвиході. Добре, що пам’ять у нас, як у акваріумних рибок, – це рятує.
Хоча, здавалося б, ну що за проблема для президента та його цілого офісу швидко відреагувати на цю бурю у склянці, записати відосик, де головні герої дружно сидять за чаркою чаю чи мило нагороджують когось? І все скінчилося б тихим пшиком. Втім, я таки з’ясував би, хто саме надихнув Ар’єва на цей провокаційний пост.
Другий та третій сюжети цієї колонки – трагічні. Із реальними жертвами. І не менш реальним ідіотизмом.
3 листопада у 128-й гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді було заплановане урочисте шикування для нагородження військових з нагоди Дня ракетних військ та артилерії. Захід призначили у прифронтовій зоні Запорізької області на 9.00. Згодом відклали на 9.30. Військові весь цей час стояли на плацу – чекали на приїзд комбрига Дмитра Лисюка. І дочекалися – о 10.10 стався приліт ракети «Іскандер-М» прямо в місце шикування. Комбриг приїхав о 10.15. 19 закарпатців загинуло, понад півсотні поранених. Якщо бажаєте, коментуйте самі – я не можу…
Війна війною, а дні народження ми святкуємо. І подарунки даруємо. Практично ті ж, що й до війни: «чоловіку – пляшку, дітям – морозиво». Але яким же треба бути ідіотом, щоб подарувати іншому штабному офіцеру бойові гранати? Ну гаразд на фронті, але в тилу дарувати імениннику гранати – це нормально?
І не перший же випадок! Пам’ятаєте історію, як голові поліції Польщі Ярославу Шимчику його колеги, керівники української поліції та ДСНС, подарували два протитанкових гранатомети? Ну і зрозуміло, що «безпечний» тубус бахнув у кабінеті Шимчика так, що пробив три поверхи. Поляки дуже образилися, і як вже наші просили пробачення – залишилося таємницею. Втім, невідомо, чи покарали хоч когось у цій історії. Та й суворого наказу Верховного головнокомандувача про те, що дарувати на день народження тепер можна лише віскар, безпечну бритву та гель після гоління, ми теж не побачили. Натомість отримали результат: загиблий майор Частяков та поранена дитина.
А що далі – букет із мін-«пелюсток»? Чи розписний «джавелін»?
Ми заслужено героїзували армію. Заслужено! Але чим триваліша війна, тим більше інформації про те, що в ЗСУ – не одні герої. І лише після якихось резонансних подій з-під лакування виступає реальність. А інакше ми ніколи не довідалися б, що комбрига Лисюка ловили на контрабанді цигарок. І пригрозили пальцем.
А військкоми – вони ж теж частина армії? Чи комерційні контори з продажу «білих квитків»?
Якось у листуванні з провідним оглядачем «УЦ» Геннадієм Рибченковим, який зараз воює у бахмутських окопах, ми зійшлися на тому, що нинішня війна має багато спільного з Першою світовою. Отже, цитати з «Пригод бравого солдата Швейка» Ярослава Гашека ще довго будуть актуальними.
«Терра Україна»: кропивничан запрошують на серію інтерактивних лекторіїв з історії України...