«Без посмішок»

15:35
1429
views

Роботи цієї молодої дівчини, вже дружини і мами, кілька років тому були представлені в галереї «Єлисаветград» в рамках виставки творів аматорів Кіровоградщини. Талановито, емоційно, самобутньо – такими були відгуки відвідувачів. Не маючи змоги виставляти свої роботи в виставкових залах (а не творити вона не може), публікує їх в соцмережах. І вражає.

Ксенія Ракша наче бавиться своїм талантом: короткі відео, де з одного штриху пензлика народжується пейзаж, натюрморт або портрет, справляють враження легкості та доступності цього ремесла. Але ні. Їй притаманне відчуття не тільки кольору, а й подиху. Не маючи професійної освіти, працюючи на виробництві, вона на полотні, в блокноті, на папірці відображає і створює навколишній світ – добрий, яскравий.

Милуватися цим було приємно. Аж раптом Ксенія опублікувала фото якогось чоловіка. Щось в стилі «ретро». Можливо, фото когось з предків? Запитали. Відповіла, що образ вигаданий, що під час війни все менше посмішок на обличчях, що хоче писати портрети з умовною назвою «Війна. Люди без посмішок». І почала писати.

Звісно, їй ніхто не позує. Знаходить фото відомих людей в інтернеті і відображає так, як вона їх бачить, як їм співпереживає. Це не точна копія людей, і це чутливо і близько кожному. Ксюша додає особисте, бо тато на фронті, на передовій. Вже є портрети Залужного, Кіма, Комарова, навіть Райковича. І батька…

Можливо, виставка робіт Ксенії Ракші відбудеться. А чому – можливо? Обов’язково відбудеться! І тато повернеться!