Так і хочеться згадати назву чудового фільму Адама Маккея за участі Лео Ді Капріо та Меріл Стріп, коли мова заходить про український футбол. Хай сьогодні в нас буде такий собі футбольний кінопогляд.
Дійсно, просто перед важливими матчами не потрібно «дивитися вгору, коли на нашу українську футбольну планету з шаленою швидкістю падає руйнівний метеорит». Отже, не варто тішити себе ілюзіями та сподіватися на диво, адже зараз наші клуби та збірна України рухаються вгору по драбині, яка веде донизу. Але, як би там не було, ми маємо аналізувати те, що відбувається, та робити певні висновки після того, як завершився попередній відбір до єврокубків, зіграні чотири тури в УПЛ і нарешті національна команда стартувала у відборі до чемпіонату світу 2026 року.
Місія неможлива
Чесно кажучи, не очікував, що вперше за багато десятків років Україна залишиться не лише без Ліги чемпіонів, що було більш-менш прогнозовано, але й без Ліги Європи. Здавалося б, жереб для наших команд був сприятливим. І попри те, що через падіння в таблиці коефіцієнтів УЄФА та втрату прямого потрапляння до головного євротурніру, київському «Динамо» доводилося проходити три раунди відбору, суперники не були такими вже й потужними.
Коли жеребкування «подарувало» кіпрський «Пафос» та, в разі виграшу, сербську «Црвену Звезду», то надія на найкраще, здавалося б, зміцнилася. Але то раніше представників цих країн ми – вболівальники та й футболісти – не сприймали серйозно. Сьогодення ж продемонструвало, що потрібно забувати про перемоги над «Барселоною», «Реалом», «Манчестер Сіті», «Арсеналом», «Ліоном» та іншими представниками топ-ліг. У даний час чемпіони України не здатні перемагати команди з Кіпру та Ізраїлю. Це й підтвердив раунд відбору до Ліги Європи.
Після перемоги в УПЛ без жодної поразки в «Динамо» вирішили, що наявного ресурсу виконавців вистачить для вирішення єврокубкових завдань. Та з’ясувалося, що ні гравці, ні тренери не були готові до таких випробувань. Це був якийсь калейдоскоп помилок, незібраності, незграбності, незбалансованості на фоні фізичного та морального розбрату. «Пафос», який надалі здолав і «Црвену Звезду», виглядав на фоні киян «Барселоною» і в обох матчах просто не помітив команду Шовковського. «Маккабі» ж вистачило одного матчу для того, щоб забезпечити собі місце в основному раунді Ліги Європи.
«Олександрія» у відборі до Ліги Конференцій швидко двічі поступилася сербському «Партизану» – 0:2 та 0:4. Хоча гра підопічних нового молодого коуча олександрійців Кирила Нестеренка у стартовому матчі при багатьох нереалізованих моментах начебто не передвіщувала подальшої катастрофи не тільки в повторній дуелі з сербами, але й в УПЛ.
«Полісся» тепер уже Руслана Ротаня розпочало євросезон із ганебної поразки від андорської «Санта Коломни» – 1:2. Але другий поєдинок з андорцями, що закінчився з рахунком 4:1 на користь поліщуків, які грали виключно українським складом, дав привід думати про те, що висновки були зроблені. Ну й невдача проти дворазового фіналіста Ліги Конференцій останніх років – «Фіорентини» (0:3, 2:3) не виглядала трагедією. Гольових шансів було створено чимало, а у Флоренції гості своїми двома швидкими голами (з шедевром а-ля Зідан від Андрієвського) дійсно змусили конкурентів задіяти всі головні сили, коли резервісти не справлялися. Та все ж рівень майстерності лідерів команд, як і їхніх наставників, виглядав не співвідносним.
Але й тут участь у єврокубках настільки далася взнаки, що «Полісся» надалі просто провалило старт чемпіонату УПЛ.
Найбільші сподівання у багатьох українських шанувальників футболу були пов’язані з «Шахтарем». Після дуже солідних трансферів, запрошення на посаду головного тренера Арди Турана та чудових перемог над фінським «Ільвесом» – 6:0 та особливо над турецьким «Бешикташем» (4:2, 2:0) навіть генеральний директор «гірників» Сергій Палкін заговорив про перемогу в Лізі Європи. Та перемоги над «Бешикташем» виявилися багато в чому «пірровими», а чутки про неймовірний талант Турана – перебільшеними. У турецького наставника взагалі не було необхідного досвіду керування командою такого рівня та підготовки до єврокубкових баталій. Його ж запросили лише після одного вдалого сезону в чемпіонаті Туреччині, де він навіть не здобув нагород, а просто підняв заурядний «Аюспор» до 6-го місця. Той-таки абсолютно розібраний «Бешикташ», над яким познущався «Шахтар», випередив колишню команду Турана на 9 очок. Сам же Арда, очоливши бронзових призерів України, вирішив, що достатньо додати в фізичних кондиціях, і результат бразильці обов’язково добудуть. Але не тільки бразильці, яких розбалансувала робота з Пушичем, не витримали таких навантажень, і гравці стали травмуватися один за одним.
У підсумку до поєдинків із грецьким «Панатінаїкосом» команда Турана підійшла без Кевіна, який виглядав справжнім лідером, та ще декількох основних футболістів. Ми наче повернулися в епоху Пушича, коли володіння та намагання було багато, а толку – мало. У післяматчевій серії 11-метрових по-піжонськи пробив Елліас, який разом із Назариною та Педріньо позбавили свою команду місця в Лізі Європи.
Та й повз Лігу Конференцій «гірники» ледь не пролетіли. Хоча ніхто й подумати не міг, що команда Турана буде «страждати» з кризовим швейцарським «Серветтом» аж до додаткового часу. Руху та динаміки знову вистачало, а ось креативу – ні. Врятували Аліссон, який заробив пенальті, та Кевін, який його реалізував. Ну а в додатковий час, коли сили в гравців швейцарської команди закінчилися, все вирішив гол Аліссона, який сповна реабілітувався за свою недбалість проти «Панатінаїкоса».
Зигзаг удачі
Ну що ж, ми отримали двох представників у основному турнірі Ліги Конференцій. При жеребкуванні беззаперечно більше пощастило «Шахтарю». Хочеться сподіватися, що до 2 жовтня, коли розпочнеться боротьба, хлопці Турана нарешті вже наберуть не тільки фізичні навички, але й додадуть в тактичних нюансах. Це дозволить реалізувати свою ігрову перевагу в протистояннях з польською «Легією» (вдома), ірландським «Шемроком» (на виїзді), хорватською «Рієкою» (вдома), шотландським «Абердіном» (в гостях), ісландським «Брейдабліком» (вдома) та добре нам знайомим «Хамруном» (в гостях). В усякому разі, до вісімки найкращих команді Турана, на перший погляд, пробитися по силах.
Ті, що біжать по лезу
Київському «Динамо», скоріш за все, доведеться в матчах із англійським «Крістал Пелес» (вдома), італійською «Фіорентиною» (в гостях), боснійським «Зрінські» (вдома), кіпрською «Омонією» (в гостях), вірменським «Ноа» (вдома) та турецьким «Самсунспором» (в гостях) боротися за очки, які дозволять пробитися до 24-х найкращих і зіграти у плей-офф.
Старим тут не місце
Вирішувати подальші завдання «Шахтарю» вже доведеться без Георгія Судакова, тривала сага з трансфером якого нарешті завершилася переходом за 27 мільйонів євро до «Бенфіки», та Кевіна, якого за 40 мільйонів плюс бонуси продали до «Фулгема». А киянам рухатися далі доведеться без Владислава Ваната, який за 20 мільйонів євро перейшов до «Жирони». Так що, незважаючи на всі негаразди та жахіття військового часу, українські команди здатні здійснювати гарні бізнес-кроки.
До того ж цього року «Шахтар» продовжує працювати на перспективу. Лава «гірників» нещодавно поповнилася двома молодими бразильськими футболістами: 18-річним нападником Лукою Мейреллішем та його однолітком, атакувальним хавбеком Ізекі Сілвою. Також до клубу приєднався 19-річний бразильський півзахисник Лукас Феррейра з «Сан-Паулу», який вже виходив на поле в матчах із «Серветтом». Станом на вересень 2025 року в основному складі донецького «Шахтаря» перебувають 12 бразильських футболістів. Це є рекордною кількістю бразильців у клубі за всю його історію.
Авантюристи
Що стосується «Динамо», то, окрім грошей за Ваната від «Жирони», кияни отримають ще відсоток від продажу Забарного з «Борнмута» до «ПСЖ» за 63 мільйони євро. Це вже дозволило придбати центрбека «Гавра» Аліу Тіаре за 1 млн євро, а також нападника румунської «Універсітаті» Владислава Бленуце за 2,5 мільйона євро, нігерійського вінгера бразильського «Фламенго» Шолу Огундана та укласти орендну угоду з тернопільською «Нивою» стосовно центрбека Василя Буртника.
Якщо ці гравці будуть здатні відразу влитися в ігрові схеми Шовковського та враховуючи, що поступово додають Герреро та Волошин, то, можливо, кияни також матимуть непогані європерспективи.
Їхня власна ліга
А ось в Українській Прем’єр-Лізі справи у «Динамо» йдуть якнайкраще. Підопічні Шовковського залишаються єдиною командою, яка виграла чотири стартові матчі, забивши у ворота суперників 14 м’ячів і пропустивши у власні лише 3 м’ячі.
А «вовча зграя» Ротаня наразі виглядає беззубою. Хоча після стартової гостьової перемоги над «Карпатами» (0:2) майже ніхто не міг передбачити, що далі буде серія з семи поразок поспіль. При цьому один із найбагатших клубів України поступився абсолютно по грі не тільки «Динамо», але й ковалівському «Колосу» (0:1) та черкаському «ЛНЗ» (0:2), які стали найбільшим позитивним відкриттям початку сезону.
Поки що футболісти «Полісся» прилаштовуються до вимог тренерського штабу. А тренери продовжують шукати тих виконавців, які здатні виконувати поставлені завдання. Недарма вже по ходу сезону довелося підписувати колишніх олександрійців Кравченка та Шепелєва, а також платити гроші за трансфер з «Колоса» Велетня.
Причини провалу охарактеризував ще один колишній київський динамівець Олександр Андрієвський, який зазначив, що номінальні резервісти не здатні підсилювати гру команди та суттєво впливати на її дії. Та й лідери, такі, як Гуцуляк і Назаренко, перебувають не в найкращих своїх кондиціях, спалахуючи фрагментарно.
«Карпати», як і «Полісся», мають всього три очки. Але здобуті в героїчній боротьбі з «Шахтарем», коли тричі вдалося відігратися, та власними помилками в поєдинках з «Кудрівкою», коли знову відіграли два м’ячі, та «Колосом». «Левів», як і поліщуків, перед стартом розглядали, як реальну третю силу. Але Владислав Лупашко продовжує шукати ті налаштування, які підійдуть під його бачення футболу та ще й дозволять досягати успіху.
«Колос» зараз здається найбільш збалансованим та налаштованим із усіх переслідувачів лідерів. Ковалівці мають чітке розуміння того, як виконувати тренерські завдання. І саме команда Руслана Костишина разом із «Динамо» та «Шахтарем» поки не має жодної поразки й лише за додатковими показниками поступається «гірникам» другим місцем.
«ЛНЗ» вразив фізичною готовністю та мобільністю. Та, коли потрібно було зіграти першим номером із домінацією, то команда Віталія Пономарьова була непереконливою й сенсаційно поступилася «Вересу». Рівняни ж до цього програли три своїх матчі, у тому числі «Полтаві» на старті в Кропивницькому.
По грі ефективно виглядає «Зоря» Віктора Скрипника. Але проблеми в захисті призвели до прикрої поразки від «Кривбасу», який зараз можна назвати найпрагматичнішою та найефективнішою командою на старті.
Взагалі ж так здається, що за третє та четверте місця, які надають путівки до єврокубків, здатен поборотися ще й «Металіст 1925», який має гарний склад досвідчених виконавців та поступово набирає оберти. Не впевнений, що до цих команд здатне доєднатися «Полісся». Ми ж пам’ятаємо, що відразу в Руслана Петровича нічого не виходить.
За грою дуже невпевнено виглядає «Рух». Та команда Івана Федика все ж набрала три очки разом із тими ж «Поліссям», «Карпатами», «Вересом» і «Полтавою». Ця п’ятірка вже на 4 пункти відпустила вперед іншу групу з п’яти команд, куди несподівано для фахівців разом із вищеназваними претендентами на єврокубки піднялася й «Оболонь». Та, думаю, це тимчасово. Ресурсів триматися на вершині в «пивоварів» не вистачає.
А ось відвертими аутсайдерами зараз є «Епіцентр» і «Олександрія», які взагалі не набрали жодного очка в турнірній таблиці. На жаль, експеримент із запрошенням Кирила Нестеренка замість Руслана Ротаня поки виглядає дуже ризикованим. Олександрійці підійшли до старту сезону, попри всі втрати в складі та зміни, у поганому фізичному та психологічному стані. Та й з тактичної точки зору є багато питань. Руху, збалансованості, компактності та головне – жаги боротьби очевидно не вистачає. Можливо, після перерви ситуація зміниться, новачки швидко адаптуються й функціональний стан покращиться. Ну а якщо ні, то тут вже слово буде за керівництвом клубу.
Французький канкан
І знову дива не сталося. Збірна України прогнозовано з поразки – 0:2 розпочала відбірковий турнір до чемпіонату світу 2026 року. Нинішній рівень гравців нашої команди не дає можливості на рівних протистояти Франції. Так, був чудовий відрізок у другому таймі, коли наша команда мала шанси зрівняти рахунок. Але в цілому французи діяли з великим запасом міцності й виграли абсолютно заслужено.
І знаєте, нам ще пощастило, що підопічні Дід’є Дешама забили швидкий м’яч і заспокоїлися. Але гол був наслідком повної дезорганізованості в захисті синьо-жовтих.
Свій другий м’яч у першому таймі гості не забили тому, що збавили оберти й перейшли на режим економії сил. При цьому лебле контролювали ситуацію, класно пресингували, змушували суперників помилятися й не дозволили конкурентам нічого організувати біля воріт Меньяна. Та й в цілому у нашої збірної атаки не було, а оборона трималася на майстерності та відчутті Забарного й надійності Трубіна.
Другий тайм підопічні Дешама почали ще більш спокійно. Та їх суперники вийшли зовсім із іншим настроєм. Наші футболісти додали в швидкості, в якості боротьби й стали реально напружувати захисні порядки віце-чемпіонів світу. І тут фортуна зіграла за французів. Спочатку Кануте виніс головою м’яч, коли той вже опускався за лінію після парашюту від Довбика. А в наступній атаці, після штрафного від Судакова та сейва Меньяна, мав забивати Калюжний й добивати Забарний. Та тут за лебле зіграла стійка воріт.
Хлопці Дешама швидко зрозуміли, чим такі розхлябані дії можуть закінчитися. Гості повернули собі володіння, більше не відкривали вільних зон і чекали свого шансу. Наша команда вже не була такою безпорадною, як до перерви. Бажання відігратися відчувалося, і намагання були. І навіть заміни Сергій Ребров зробив для підсилення атаки. Та ми побігли на штурм і «потрапили в полон». Класична контратака після невдалого падіння та втрати Назаренка в три передачі вивела один на один з Забарним Кіліана Мбапе. А в таких епізодах протистояти капітану французів ніхто зараз не здатен.
За те, що боролися й подарували відчуття надії після безнадійного першого тайму, збірній Реброва потрібно подякувати. Та цього разу фарт був на боці лебле, та й майстерність конкурентів у вирішальні моменти виявилася значно вищою. Враховуючи те, що ісландці з рахунком 5:0 здолали Азербайджан, значення наступного матчу, який відбудеться 9 вересня в Баку, просто величезне. Якщо, звісно, збірна Реброва прагне взяти участь у чемпіонаті світу.
Підбираємо образ на осінній сезон для дівчинки