«Зробити так, щоб усім було цікаво»

12:24
106
views

Минулої п’ятниці, напередодні відкриття чергового театрального сезону в академічному обласному музично-драматичному театру ім. Марка Кропивницького, відбулася пресконференція та громадський перегляд прем’єрної вистави «Шалена ніч».

Основний спікер (він же ініціатор зустрічі з представниками ЗМІ) – головний режисер театру Антон Меженін – представив своє творче бачення та план розвитку театру у короткостроковій перспективі. Воно наразі складається з трьох тез.

Перша: театр повинен бути живий. «Головне завдання режисера – зберегти колектив і зробити так, щоб тут усім було цікаво. Не тільки глядачам, а й тим, хто тут працює. А значить, у театрі повинні бути майстер-класи, акторські тренінги, повинні бути режисери різного смаку і різних творчих напрямків», – зокрема наголосив він.

Друга: театр повинен бути українським. «Це означає, що ми повинні робити ставку на національну самоідентифікацію, – продовжив митець. – Саме тому у нас заплановані до Нового року дві прем’єри: доросла вистава “Ніч перед Різдвом” і дитяча казка “Різдвяна зірка”, написана авторкою, яка живе у Львові».

Третя: театр повинен бути актуальним. «Це театр, який розуміє, що відбувається сьогодні навколо і що потрібно суспільству», – пояснив Антон Меженін. На його думку, нині глядачам – за аналогією запитів суспільства після Другої світової війни – більше потрібні комедії, водевілі, мюзикли.

Після Нового року він пообіцяв подарувати шанувальникам театрального мистецтва велику музичну постановку. Далі він представив режисера-постановника вистави «Шалена ніч» В’ячеслава Жилу та художника-постановника цієї ж комедії Мар’яна Савицького.

В’ячеслав Жила, який вже співпрацював з нашою трупою, зокрема сказав: «Для того, щоб театр як видовищне підприємство працював і сплачував податки у державну казну, яка фінансує наше українське військо, у ньому має бути глядач. Для того, щоб глядач активно пішов у театр, ми пропонуємо комедію. Комедія дає нам хоч трошки наснаги у цей важкий час. Ми даємо трошки відпочити глядачу, щоб він не зациклювався на проблемах. Курс, який тримає ваш театр, правильний».

У свою чергу Мар’ян Савицький зазначив: «Я до цієї п’єси Рея Куні вже другий раз повертаюся. Була постановка у київському театрі, зараз інша. Я створив принципово інше середовище. Середовище, котре підсилює ті пристрасті, що відбуваються на сцені, а пристрасті відбуваються шалені! Тому запрошую – приходьте, дивіться. Отримаєте хоч трошки радості, якої зараз так бракує в житті».

Хоча ми дивились допрем’єрний показ, в залі був аншлаг! Вистава за п’єсою відомого англійського драматурга Рея Куні (більше відома під назвою «Номер 13») насправді дозволила глядачам внутрішньо розвантажитися. Вони бурхливо реагували на гру акторів, на кожну мізансцену цієї комедії положень. В глядацькій залі постійно чергувалися сміх та оплески. Події на сцені розкручувалися з такою швидкістю і так пікантно, що часом перехоплювало дух. Кумедні репліки та витівки героїв, іронічні підтексти та аналогія з сучасністю, круті розвороти сюжету – все це створило веселу атмосферу і як наслідок – хороший настрій.

Усі актори були «в ударі». Але, як на мене, найскладніша роль дісталася актору Микиті Капелюшному. Перебувати стільки часу в стані нерухомості та показати таку пластику – це вищий пілотаж. Однак усі гідні похвали: Валерій Ланецький, Оксана Заславська, Таня Бовшик, Людмила Швець, Оксана Шурпік, Олександр Тесля, Юрій Тушевський, Володимир Бідаш та Дмитро Нагабась.