Рефлексії від «чижиків»

10:01
55
views

Нещодавно в обласній науковій бібліотеці ім. Д. Чижевського пройшла череда різнопланових заходів, що слугували розвитку культурних потреб кропивничан та гостей міста. Коротко розкажемо про деякі з них.

 

«Рефлексія Сергія Тримбача»

Наш земляк Сергій Тримбач – відомий український кінознавець, сценарист, літератор, лауреат Державної премії імені Довженка та журналістської премії імені Джеймса Мейса. Він народився 17 вересня 1950 року в Олександрії. Таким чином зустріч в обласній бібліотеці стала першою ланкою в ланцюжку заходів, присвячених його ювілею. Тоді щодо свого віку Сергій Тримбач зауважив: «Я працюю більше в рази, ніж у 40 чи 30 років».

На початку зустрічі з ним модератор заходу – професор Сергій Михида відзначив: «Сергій Васильович належить до категорії людей-легенд. (…) Я тішуся від того, що серед нас є люди культури, є студенти університету, які слухали і будуть слухати курси літератури 1920-х років». Далі він наголосив: «Особлива розмова буде про Олександра Петровича Довженка, бо краще за Сергія Тримбача про Довженка мабуть ніхто в Україні чи поза неї сьогодні не скаже». І Сергій Тримбач пунктирно розказав, як радянська пропаганда перетворила живу людину на офіційний міф, і як цей міф слід розкодовувати. У своєму виступі він показав Довженка не як ікону, а як людину, що сумнівалася, боролася і захищала себе, своє життя та українське мистецтво.

У своїх історіях Сергій Тримбач насправді розкрив, що «хороший письменник – це актор із власним міні-театром». Виступав він дуже артистично, граючи, імпровізуючи, часом навіть зволікаючи запитання модератора.

Після свого візиту митець написав бібліотекарям, що інтенсивність культурного життя нашого міста «доволі високого ґатунку».

 

«Світлини мого життя»

Таку назву має фотоальбом заслуженого журналіста України Анатолія Баса та його презентація в обласній бібліотеці. Чому саме тут? Тому в альбомі є світлини людей, які залишили слід в історії нашого краю. Серед них Леонід Шліфер, Олександр Гіталов, Микола Сухомлин, Андрій Райкович. Це видання, що вийшло власним коштом автора, подаровано бібліотеці.

Анатолій Олексійович – яскравий представник тієї епохи, що донині викликає діаметрально протилежні почуття, від ностальгії до категоричного несприйняття. Проте він насправді високопрофесійний фотожурналіст, який спілкувався та товаришував свого часу з політичними діячами, акторами, аграріями такого рівня, до якого рядовому громадянину дістатися було практично неможливо. Та й в часи незалежної України доволі тісні стосунки з чотирма президентами нашої держави красномовно характеризують його як яскраву особистість, до того ж з чудовим почуттям гумору.

Його фотоальбом – це не тільки певний підсумок та ілюстрація пройденого шляху, а й своєрідне дзеркало епохи, яке розкриє багато цікавого тому, хто захоче в нього зазирнути. Несподіваним і приємним бонусом цього заходу став музичний виступ військовослужбовця Ярослава Стаса, котрий емоційно завершив цю зустріч.

 

«Тиша півдня»

Виставка робіт українського фотографа та відеографа Сергія Ковальова складається з 40 світлин. Це лише частина того, що йому вдалося відзняти за останні п’ять років у національних парках Нижньодністровський, Тузлівські лимани, Куяльник, Олешківські піски, Білобережжя Святослава, а також у ряді заповідників та ландшафтних парків Одеської, Херсонської, Миколаївської областей, частина з яких нині окуповані. А загалом Сергій фіксує подібні місця в Україні та Європі з 2006 року.

На зустрічі він розказав, що якось запропонував свою допомогу українським паркам. Відтоді почав безкоштовно створювати фото- і відеоматеріали, допомагав розвивати сторінки у соцмережах. Так виникла спільнота ентузіастів, які передають свої знімки для наукових та освітніх цілей, співпрацюють із науковцями та популяризують природоохоронну діяльність. Усі фото, представлені в експозиції, зроблені саме для цього.

Сергій Ковальов розповів, що насправді знімав усі Національні парки України, але нам, кропивничанам, вірішив показати, яким є його дім, а саме південь України. Серед його улюблених національних парків півдня – Тузлівські лимани.

Фотохудожник працює з двома камерами, поєднуючи фото й відео. Основне, каже він, – розуміти поведінку тварин і птахів, знати їхні години активності, щоб бути у потрібному місці в потрібний момент.

Нині Сергій Ковальов служить у одному з підрозділів ЗСУ, а у вільний час співпрацює з Ukraїner, з українськими екологічними й іноземними організаціями та ЗМІ.