«Сильні України»: перемагають всі

Адаптивні змагання серед ветеранів і теперішніх військових, які зазнали поранень на війні, у Кропивницькому проведено вже втретє.

Як сказав у коментарі нашому виданню один з ініціаторів проекту, неодноразовий чемпіон світу зі стронгмену, народний депутат України Василь Вірастюк, мета масштабного проекту – фізична й психосоціальна реабілітація, популяризація активного способу життя, створення спільноти підтримки та формування національної збірної для міжнародних стартів Strong Spirit’s Games. Василь Вірастюк, який є ще й головним суддею змагань, зазначив, що його приємно вразила організація заходу в Кропивницькій ОСДЮШОР-2.

В Україні проводиться 15 таких турнірів щороку, кожний регіон намагається створити гарне свято, щоб учасники почувалися комфортно. Кожен турнір – рейтинговий, і спортсмени набирають в ході змагань необхідні бали, які дозволяють претендувати на членство у збірній України. Спробувати власні сили може кожен ветеран і військовослужбовець, який своєчасно зареєструється для участі на спеціальних сторінках у соціальних мережах і відповідатиме необхідним вимогам. Тут є 13 рівнів нозологій – це учасники із різними ступенями поранень та ампутацій. І спеціально підібрано адаптивні види спорту, які дозволяють учасникам із необхідним ступенем навантаження проявити свої найкращі риси. Це жим штанги лежачи від грудей (снаряди вагою 50, 70 і 100 кілограмів), веслування на тренажері ( 100 та 500 метрів і 100 секунд), змагання з ривка гирі (снаряди вагою 16, 24, 32 кілограми), командна естафета «Веслування».

Василь Вірастюк підкреслив, що участь у таких змаганнях важлива перш за все для психологічної реабілітації. Фізичну реабілітацію після поранень наші воїни проходять в госпіталях і в реабілітаційних центрах. А ось позитивні емоції, стабільність, стала психіка та самоконтроль додаються вже під час таких заходів. Що стосується великої кількості учасників (нинішнього року в Кропивницькому зібралося близько 300 атлетів), то в деяких регіонах їх реєєструвалося й понад 500. Але це вже забагато, й потрібно використовувати декілька майданчиків. А в кропивницькій ОСДЮШОР-2 саме достатньо місця, щоб протягом дня провести всі змагання.

Напередодні спортивного заходу в Кропивницькому проводиться ще й форум за участі представників влади та громадських об’єднань. Саме тут у організаторів проекту «Сильні України» є можливість донести до представників, перш за все, місцевих громад: їхні ветерани також можуть взяти участь у важливому проєкті.

Заступник кропивницького міського голови Михайло Бєжан зазначив, що важко було першого разу, коли потенційні меценати не дуже розуміли важливість і необхідність такого заходу. Адже кошти першочергово спрямовували на потреби ЗСУ. Та коли люди прийшли та побачили, як змагаються ветерани, їхні емоції, їхню радість від змагань та щирого відвертого спілкування з побратимами й посестрами, то в багатьох були сльози на очах. Тому з кожним роком більшає як учасників від Кіровоградщини, так і охочих допомогти в організації. Нині маємо 45 учасників від нашої області, а в 2024-му їх було тільки чотири. А підприємства допомагають хто, скільки може. Хтось виділяв 5 тисяч, хтось – 10 тисяч, а генеральний спонсор «Кернел» – 200 тисяч гривень. Підготовка до заходу тривала два місяці.

За адаптивними змаганнями ми з колегами спостерігали практично цілий день. І в нас була можливість наочно переконатися, наскільки корисний цей захід саме для ветеранів. Ми бачили, як вони готуються до своїх випробувань, як налаштовуються, як переживають, як потім обговорюють виступи із товаришами та іншими учасниками. Це дійсно викликає в них піднесення, підіймає настрій, їхні очі палають від задоволення, а навантаження наших героїв тільки гартують.

Та хай вони самі поділяться своїми емоціями. І першим, хто привернув нашу увагу під час змагань із жиму лежачи, був Сергій Кумчак із Винницької області. Правда, ступінь його поранень дозволяє працювати лише з гантеллю, а не зі штангою. Поранення Сергій зазнав 20 лютого 2025 року на покровському напрямку. Наслідок – протезування ніг та руки. І хоча спортом до війни Сергій не займався, саме спорт допоміг йому швидко повернутися до активного життя. Дружина та дочка підтримували героя на початкових стадіях реабілітації. Завдяки спорту Сергій за чотири місяці залишив візок і став на протези. Освоїв механізм на руці. Задоволений, що незабаром електронний протез на руці змінить на біонічний. А ще пишається тим, що вже має можливість кермувати автомобілем. Наполегливо займається джиу-джитсу. Виступом у жимі Сергій Кумчак абсолютно задоволений, адже вдалося трохи покращити власне попереднє досягнення. Каже: після всього, що сталося, життя триває й можна отримувати від нього задоволення. Це він намагається донести до побратимів, які також зазнали важких поранень.

Серед представників Кропивницького – як відомі, досвідчені спортсмени, так і дебютанти. Зокрема, учасник бойових дій Вадим Велков – неодноразовий переможець та призер всеукраїнських та міжнародних змагань із дзюдо – нині проходить службу в поліції. Він також продемонстрував свою майстерність в жимі лежачи. Упевнено виграв змагання. Ось що він сказав про свій виступ:

– Почувався дуже добре. Довго чекав на ці змагання й наполегливо готувався. Ось нарешті виступив. Дуже багато позитивних емоцій. Багато знайомих людей, багато спортсменів тут виступає. Масштаб вражаючий. Собою надзвичайно задоволений, адже на змаганнях зробив навіть більше, ніж під час тренувань, – 89 разів. Радий, що переміг у своїй групі за дуже потужної конкуренції. Вдячний ініціаторам таких чудових змагань, де можна дійсно трохи відволіктися від важких буднів та відчути задоволення, та організаторам у Кропивницькому. Все відбувається на найвищому рівні.

Захоплювало те, що разом із чоловіками непрості вправи виконували й жінки. Відразу після спроби жиму лежачи штанги вагою 30 кг зі мною поспілкувалася військовослужбовиця 39-го полку Національної гвардії України Анастасія Бакулова:

– Я брала участь у таких змаганнях уперше. Дуже задоволена, що спробувала. Ці 20 поштовхів – моя власна перемога. А змотивували мене хлопці, й я не відмовилася. Тренувалася, чесно сказати, мало. Взагалі, це ще більше змотивує мене займатися спортом. Ну а я вже буду мотивувати свою дитину, яка мене сьогодні палко підтримувала. Самі бачите, що тут дуже багато хлопців після важких поранень. І коли ти бачиш, як вони працюють, то вже не можеш сказати, що я чогось не можу. Так що це надзвичайний захід, хочеться, щоб частіше їх проводили. Я задоволена, що зрозуміла свої власні можливості. У майбутньому намагатимуся поліпшити особисте досягнення.

Серед тих, хто змагався у веслуванні на тренажері, був колишній відомий кропивницький легкоатлет, теперішній інструктор із фізичної підготовки 39-го полку Національної гвардії України Артем Таран:

– Сьогодні відпрацював жим лежачи та веслування. Приємно, що подав приклад синові, який із задоволенням спостерігав за нашими змаганнями. Стосовно особливостей веслування на тренажері, тут є певні нюанси. Необхідно швидко стартонути, а далі вже відчути ритм й працювати по накатаній. Приємно, що в мене є прогрес у результатах. Я впевнений, ці змагання – радше змагання з самим собою. Тут немає суперників, а є бажання досягати вищого рівня й власним прикладом мотивувати інших. Бачиш, що розвиваєшся, що є ще куди йти. Радий, що поруч є військовослужбовці нашої частини. І всім приємні не тільки змагання, але й спілкування, обміні думками та враженнями. Це також ще й відпочинок для тих, кому ще належить виконувати бойові завдання на лінії фронту. А таких хлопців тут також чимало. Так що перемога тут – не самоціль й зовсім не головне. Головне – самомотивація та моральне відновлення.

Після змагань із гирьового спорту вигляд задоволеного й навіть щасливого мав воїн-ветеран із Кропивницького Михайло Дудурич. Він проходив службу в 71-й окремій єгерській бригаді десантно-штурмових військ, воював на авдіївському та мар’їнському напрямках. На авдіївському 2023 року зазнав важкого поранення. Як і більшості учасників змагань, саме адаптивний спорт, яким почав активно займатися пів року тому, допоміг йому у відновленні. Знайшов колектив однодумців у Кропивницькому, разом тренуються та готуються до змагань. Нині відкривають зал для занять на Балашівці. Земляк-герой задоволений, що вдалося таки показати найкращі результати в жимі штанги з результатом 44 рази та в веслуванні, де виконав вправу за 16,9 секунд, й отримати заслужені нагороди. Без змагань та тренувань Михайло вже не уявляє своє життя. Подякував усім, завдяки кому вдається втілити власні плани та мрії. Сподівається продемонструвати свої можливості й на міжнародному рівні.

Ну й своєрідною родзинкою цьогорічних змагань «Сильні України» в Кропивницькому стало те, що в них брали участь іноземні спортсмени. Дебютував Маурісіо Ногуера Гавірія з Колумбії. Позмагатися Маурісіо запропонував побратим з 141-ї окремої механізованої бригади. Колумбієць трохи розуміє українську, але спілкуватися ще не може. Допомагають друзі, які знають англійську. А ще цікаво було дізнатися, що виборювати нашу незалежність також допомагають воїни з Канади та США, які служать за контрактами та дуже полюбляють спорт. А Маурісіо приємно вразили неймовірно позитивна атмосфера, майстерність українських ветеранів та їх прагнення до досконалості.

Ну а мені дуже приємно було побачити серед організаторів президента Асоціації спортивних журналістів України Олександра Гливинського. Він щойно повернувся із зимової Олімпіади, де працював як акредитований представник ЗМІ, й майже відразу вирушив у Кропивницький вже як ведучий заходу. Саме Гливинський – постійний ведучий майже усіх великих івентів, які проводяться під егідою Федерації стронгмену України. І в нас він не вперше. Олександр також відзначив гарний рівень організації змагань у нашому місті, а ще пообіцяв мені поділитися своїми ексклюзивними олімпійськими враженнями. Так що на читачів «УЦ» чекає розповідь про цікавий олімпійський вояж.