3 березня виповнилося 95 років від дня народження нашого земляка талановитого письменника-мариніста, фантаста і проникливого поета-лірика Леоніда Тендюка. На його честь ще 2021 року з ініціативи обласної організації НСПУ та за підтримки Катеринівської територіальної громади було засновано Всеукраїнську літературну премію «Експедиція».
Тому наступного дня на батьківщині письменника у Володимирівській філії ліцею «Нова школа» відбулися урочистості з відзначення дня його народження та вручення премії переможцям минулорічного конкурсу. На запрошення керівництва Катеринівської громади, яка люб’язно надала транспорт, у Володимирівку приїхала культурницька делегація кропивничан – письменники, бібліотекарі, музеєзнавці, актори. Вони подивились книжкову виставку «Голос моря і степу», підготовлену сільською бібліотекою, виставки ляльок-мотанок від майстрині Віти Третяк та робіт Михайла Жаруна «Художня обробка деревини».
«У час повномасштабної війни українська культура є не просто надбанням, вона є щитом. А наша мова і наша література – це наша сила і наша духовна зброя», – ці слова стали лейтмотивом цього заходу. Відстоюючи ці надбання та цілісність батьківщини, у війні з російськими агресорами полягли 47 жителів Катеринівської громади. Їхню пам’ять та пам’ять усіх загиблих воїнів присутні вшанували хвилиною мовчання.
З вітальними словами до зібрання звернулись голова Катеринівської сільської громади Тетяна Пучка та староста Володимирівського старостинського округу Сергій Євенко. Останній зокрема сказав: «У далекому 1931 році в кутку села, який називається Альошине, народився хлопчик Леонід. І тут з молоком матері, з її піснями він виплекав мрію, у якої два крила. “У пісні у моєї два крила. Одне – моря бурхливі, океани. А друге – степ, земля моя кохана, та, що мене до моря привела”. Все життя мандруючи, він її ніколи не забував і повертався на малу батьківщину. Усі свої переживання, враження й думки під час подорожей він виклав у творах. Тобто свою мрію здійснив і дав можливість відчути все тим, хто не міг це зробити в ті часи. Тому я звертаюсь до вас, тих, хто займається словом, плекайте, гартуйте дух, він наснажує».
Офіційні гості заходу, серед яких були перший заступник голови обласної ради Юрій Семенюк, керівниця Департаменту культури Уляна Соколенко та очільниця обласної організації НСПУ Надія Гармазій, підкреслили: творчість Леонда Тендюка – унікальне поєднання степового гарту та безмежної любові до морських просторів. Практично під час кожного виступу, а особливо у виконанні школярів з Грузького, Могутнього та Олексіївки лунали виразні рядки поезій, що підкреслюють це.
За рішенням журі лауреатами Всеукраїнської премії «Експедиція» нині стали Антоніна Царук (у номінації «Поезія») та Борис Ревчун (у номінації «Проза та есеїстка». Перша за збірку «Я при тобі», другий за книгу «Мандруючи світами і часами». До речі, Борис Ревчун, який тимчасово перебуває за кордоном, через свого представника Олену Зазимко передав своє рішення переказати фінансову частину премії (а це близько 11 000 гривень) на потреби ЗСУ.
Вшановуючи лауреатів премії «Експедиція», Уляна Соколенко висловилась так: «Дуже вдячна за те, що взагалі створили таку премію і відновили її під час війни. Тому що хто як не письменники сьогодні відчувають найбільше емоції, події, стан нашого суспільства і кожної людини. Те, що відбувається зараз, лягає в рядки і ці твори залишаються іншим поколінням». А Юрій Семенюк уточнив: «Такі премії будуть викарбовувати відношення наступників до своїх земляків у будь-якій галузі – спорті, літературі, краєзнавстві чи образотворчому мистецтві». Він також висловив подяку усім меценатам і спонсорам нашого краю, які підтримують такі премії.
Участь у заході взяла онука Леоніда Тендюка нутриціолог за фахом Олена Панаріна, яка мешкає у Кропивницькому. «Дуже приємно, що існує така премія. Дуже приємно, що пам’ять буде жити і передаватися з покоління в покоління. Хочу побажати, щоб було набагато більше претендентів, щоб було набагато більше можливостей проводити такі зустрічі. Хочу побажати, щоб кожен із нас насолоджувався життям попри ці важкі часи, щоб ми все ж таки шукали позитив і психологічну підтримку у художніх творах», – сказала вона.
«Мистецтво як шлях відновлення і голос досвіду»