Цьогорічна Ліга чемпіонів, яку через новий формат багато хто називав забавою для багатіїв, несподівано змусила цих багатіїв замислитися. Перший етап став справжнім детективним трилером, де начебто головні фаворити опинилися в ролі жертв, а скромні «мисливці» з півночі довели: порядок і пристрасть досі б’ють клас і банківські рахунки. Стадія плей-офф ще більше переконала, що сучасний европейський футбол перебуває в певній кризі. Великий провал команд АПЛ та аномальні розгромні рахунки свідчать про падіння рівня реальної конкуренції. Поки що назвати головного претендента на трофей неможливо.
«Повільні коні»
Головна несподіванка першого етапу – відсутність у першій вісімці мадридського «Реала» та «ПСЖ». «Королівський клуб» став заручником внутрішніх проблем: деякі лідери виступили проти головного тренера Шабі Алонсо. Іспанський фахівець вирішив не нагнітати ситуацію й пішов з посади. Альваро Арбелоа, який змінив свого колишнього партнера по «галактікос», знадобився час, щоб оцінити ситуацію, визначити склад з урахуванням великої кількості травмованих виконавців та налагодити взаємодію між лініями. Це коштувало вершковим не тільки місця у вісімці головного євротурніру. Восьму позицію в мадридців відібрав своїм неймовірним ударом головою на останніх секундах заключного матчу український голкіпер португальської «Бенфіки» Анатолій Трубін. А лідерство в іспанській прімері після ганебних поразок від «Хетафе» та «Осасуни» у команди Арбелоа перехопила «Барса», яка відірвалася від головних конкурентів на 4 очки. У якийсь момент, коли спостерігав за футболом «Реала», спало на думку, що гіршої 15-разових переможців Ліги Чемпіонів давно не бачив.
Та ту ж таки «Бенфіку» Жозе Моурінью вдалося пройти на першій стадії плей-офф ціною надзусиль, завдяки двом голам в Ліссабоні та Мадриді Вінісіуса Жуніора. Ненависний багатьом бразилець ще й в Португалії спровокував расистський скандал. Образа Віні призвела до тривалої дискваліфікації хавбека «орлів» Престіані. А сама «Бенфіка» виглядала краще в Мадриді, але знову поступилася.
Після цього здавалося, що «Ман.Сіті» Гвардіоли візьме таких мадридців, в яких ще й Мбаппе травмувався, «теплесенькими». Але, як з’ясувалося, криза містян та й усієї Англійської Прем’єр-Ліги, виявилася більш серйозною, ніж проблеми «Реала». Ніхто не міг передбачити, що Арбелоа, який фактично тільки починає свій серйозний тренерський шлях, тактично переграє свого титулованого візаві. Правда, тут і фактор блискучого Куртуа не можна відкидати. Адже саме неймовірні сейви голкіпера мадридців не тільки на «Сантьяго Бернабеу», але й в Манчестері, надихнули його партнерів на подальші дива. Сюрпризом для Гвардіоли стала гра універсала Вальверде, який при новому тренері отримав більше свободи. І саме долучення уругвайського хавбека до атакувальних дій фактично «поховало» віце-чемпіонів Англії. Та не тільки хет-трик Вальверде в Мадриді став запорукою успіху вершкових. На диво підопічні Арбелоа спрацювали як єдиний командний механізм, проти якого в Гвардіоли не найшлося протидії.
І хоча вдома команда Гвардіоли намагалася тримати марку перед власними уболівальниками й атакувала краще, ніж в рідній АПЛ, але все вже було програно. Й неоковирний гол Голланда навіть не допоміг уникнути поразки. Добив містян той таки Вінісіус – 1:2. Віні дав гідну відповідь скептикам, які тролили його стосовно втрати «Золотого м’яча». Той, хто цей трофей у бразильця не дуже заслужено відібрав – компромісний Родрі, здається, так і не оговтався повністю після травми. Він ніби й був на полі, але суттєвого впливу на гру не мав. Приємно, що до загальної перемоги мадридців доклав руки й Андрій Лунін, який в другому таймі замінив травмованого Куртуа. Хоча на фоні майбутніх битв із «Баварією» втрата своєї «стіни» буде дуже турбувати шанувальників «Реала».
В цій парі все закінчилося доволі несподівано й не дуже конкурентно. Та це виявилося не окремим випадком, а дивною тенденцію цього плей-офф Ліги Чемпіонів.
Для діючого володаря головного європейського титулу – «ПСЖ», який посів після стартового етапу лише 11-те місце, здається, це розвага така – довго запрягати. У минулому сезоні, в якому команда Луїса Енріке також не потрапила до вісімки, парижани потім розігналися так, що зупинити їх вже нікому не вдалося. Хоча цього разу чемпіони Франції змусили власних уболівальників ще похвилюватися, коли «на жилах» у стикових матчах ледь пройшли «Монако»(3:2, 2:2). Та потім на шляху став представник бідолашної в цьому євросезоні АПЛ – «Челсі». «Сині» в Лондоні ще чинили гідний опір і розвалилися лише в кінцівці – 2:5. А в Парижі вже Усман Дембеле з партнерами просто не помітили конкурентів – 3:0.
І це найкращі команди Європи?
Великих рахунків навіть в матчах, здавалося, більш-менш рівних команд, чимало було й в основному раунді. Та тоді це можна списати на стратегію довгого шляху. Коли можна було надолужити втрачене в інших матчах. Але те, що відбувалося в плей-офф, то просто ненормально. Це ж плей-офф Ліги Чемпіонів, де повинен бути найвищий рівень конкуренції та хоча б якась організація захисних дій. А ми побачили майже в усіх парах однобічне побиття. Катастрофа англійських команд в 1/8 фіналу почалася з «Тоттенхєма», який програв мадридському «Атлетико» на виїзді – 5:2. У Лондоні вже команда Сімеоне діяла по рахунку, економила сили й дозволила собі програти – 3:2.
«Ньюкасл» навпаки начебто дав надію на конкуренцію в першому матчі з «Барсою», який каталонці врятували лише за рахунок пенальті в компенсований час – 1:1. Але ж на «Камп Ноу» відбулося таке декласування представника найбагатшої ліги світу, що стало соромно – 7:2 на користь цієї все ще авантюрної банди Фліка.
Ну добре, що хоч «Арсенал» із «Ліверпулем» таки пройшли далі. При цьому «канонірам», яких зараз фахівці називають найслабшим можливим чемпіоном Англії за багато років, було дуже складно проти леверкузенського «Байєра» (1:1, 2:0). А все ще чемпіони АПЛ видали чи не найкращу свою гру в цьому сезоні проти турецького «Галатасарая» (4:0) після мінімальної поразки в Туреччині – 1:0.
Начебто найкраще за усіх виглядає мюнхенська «Баварія», яка влаштувала показове побиття італійської «Аталанти», познущавшись над суперниками у двох матчах із загальним рахунком 10:2. Команда Венсана Компані знову стане чемпіоном Бундесліги, Гаррі Кейн продовжує забивати неймовірну кількість м’ячів і перевершив, здавалося б, «вічне» досягнення Мессі, відзначившись у Лізі Чемпіонів у воротах 41 команди. Та останній поєдинок в Бундеслізі з «Байєром», який рекордмайстер ледь звели до нічиєї 1:1 продемонстрував, що й ця машина має своє вади.
«Найкраща ліга світу» бере вихідний
Спостерігаючи за матчами АПЛ, відчував, що рівень самої гри суттєво знизився. Якщо тут в лідерах безбарвний «Арсенал», який в більшості матчів просто заштовхує м’ячі в ворота конкурентів після стандартів. Іншим ідей здається в Артети просто немає. Представники АПЛ, які звикли вважати себе законодавцями моди, один за одним капітулювали. Виявилося, внутрішня боротьба за телеправа та космічні зарплати настільки виснажила британців, що на євроарені вони виглядали блідими тінями самих себе. Провал англійців у плей-оф – це ляпас усьому англійському футболу, який занадто рано повірив у власну всесильність.
Хоча нині і рівень Ліги Чемпіонів такий, що той таки «Арсенал» може долізти до фіналу, де цілком можливо зіграє з «Ліверпулем». Ну це за одного з найгірших сценаріїв, бо спостерігати за черговим нудним дійством не дуже б хотілося.
«Попелюшка» до балу не дісталася
За кого прикро, так за норвезький «Буде Глімт», який на тривалий час став такою собі футбольною «попелюшкою».
Злет «Буде-Глімта» – це не випадковість і не фарт. Це перемога системи над хаосом. Норвежці створили у власній країні таку продуктивну систему розвитку футболу, яка дозволяє їм готувати вправних виконавців. І в збірній Норвегії на майбутньому чемпіонаті світу, здається, не буде жодного гравця «Буде Глімту». Та саме ця команда змусила себе поважати всю Європу, продемонструвавши футбол, який тікітачна Європа стала вже трохи забувати: швидкий, вертикальний та неймовірно інтенсивний. Не дарма ж норвезького чемпіона цілком слушно стали порівнювати з київським «Динамо» Валерія Лобановського 1999 року, яке також майже без легіонерів дісталося до півфіналу Ліги Чемпіонів.
Тепер стадіон «Аспміра» – це місце, де навіть мільйонерам стає незатишно від одного лише погляду на результати. І справа не тільки в штучному газоні та погоді за Полярним колом. Адже перемагала команда Кнудсена не тільки на власному полі «Ман.Сіті» та «Інтер», але й в гостях мадридський «Атлетико» та той таки міланський «Інтер» вже в плей-офф. Коли ж підопічні Кнудсена ще й португальський «Спортинг» з рахунком 3:0 вдома розгромили, то здавалося ця норвезька казка продовжиться. Та в Ліссабоні «пальне» в цього класного зіграного колективу, на жаль, закінчилося. Гості, в яких повноцінний сезон ще не розпочався, трималися до середини другого тайму. Але господарі упіймали кураж й в овертаймі продовжили тенденцію розгромів – 5:0.
Та, все ж, поки саме «Буде Глімт» є головним яскравим подарунком цього сезону. Не дарма ж сам Карло Анчелотті назвав саме чемпіонів Норвегії найбільш організованою за рівнем гри команду в цій чемпіонській Лізі. Вона довела, що в епоху великих грошей іноді неможливе буває можливим.
Чвертьфінали: без фаворитів
Наближаємося до вирішальної стадії і – о диво! – не бачимо явного претендента на «вухатий» кубок. Немає тієї машини, яка б змітала всіх на своєму шляху. Кожен з учасників чвертьфіналів має свої «скелети у шафі» та слабкі місця. Що ж побачимо в протиборствах : «ПСЖ» із «Ліверпулем», «Реала» з «Баварією», «Барселони» з «Атлетико» та «Спортінга» з «Арсеналом» – справжню рубку чи знову шалену перевагу одних над іншими? На перший погляд, більшими претендентами на півфінали виглядають «ПСЖ» та «Баварія», «Барса» та «Арсенал». Та це тільки на перший, бо справжніх відповідей поки немає. І в цьому вся краса.
Чесно кажучи, якби не «Шахтар», то за іншими двома єврокубками взагалі б не слідкував. Та поєдинки «гірників» із польським «Лехом» переглянув. Абсолютно безпорадна в позиційному нападі команда Турана проповзла до чвертьфіналу на шаленому фарті, а чи вистачить його за такої гри в матчах з нідерландським «АЗ» – побачимо…
Офіційна зайнятість: переваги, тенденції, результати роз’яснювальної роботи