Через недавнє подорожчання яєць найбільше постраждали ті, хто, наслідуючи Гемінгвея, привчив себе їсти щоранку двійко яєць пашот. Ще добре, тримаються ціни на лосось – інший інгредієнт цієї страви. Хоча лосось ні в Інгулі, ні в Дніпрі начебто не водиться, а кури в Україні споконвіку гребуться на кожному сільському подвір’ї, є й з десяток потужних птахофабрик, які не тільки нас годують курятиною та яйцями, а й налагодили потужний експорт за кордон. Тож з якого дива яйця так подорожчали, хоча пів року тому, на початку війни, вони раптово стали по кишені найбіднішим українцям?
Ви теж не забули яйця по 15 – 25 гривень за десяток в березні? І це – перед Великоднем, коли ними запасаються навіть хворі на хронічний панкреатит. Цікаво, як пояснили цей економічно-культурний феномен чиновники. Мовляв, здешевлення яєць стало результатом їхніх героїчних моніторингів торгівлі, в ході яких перевірялося додержання урядової постанови про те, що торговельна надбавка на яйця, гречку, курятину та ще деякий соціально важливий харч не може перевищувати 10 відсотків. «Після проведення роз’яснювальної роботи з підприємцями ціни знижено», – йдеться в звітах піврічної давнини. Я не здивувався б, якби здешевлення яєць пояснили роз’яснювальною роботою серед курей – їх закликано нестися більше, а їсти менше.
Проте, наприклад, у макроекономічно-монетарному огляді НБУ за травень називається інша причина: «через сезонне розширення пропозиції, скорочення експорту та слабший попит подешевшали яйця». Очевидно, ідеться про скорочення експорту як яєць, так і порошку з них. Яєчний порошок – чудовий винахід, завдяки якому відпала потреба в швидкому продажу яєць. В останні роки перед війною Україна приєдналася до основних світових експортерів яєчного порошку – ЄС, США, Індії й Бразилії.
Розгорнута Росією повномасштабна агресія проти України, очевидно, завадила й нашому яєчному та яєчнопорошковому експорту, і ціни на яйця впали до тієї жахливої межі, коли яєчню почали дозволяти собі щодня люди, які живуть на мінімальну пенсію. Парадоксально, але факт: це сталося тоді, коли закрилася найбільша в Європі птахофабрика «Чорнобаївська» під Херсоном, яка належить агрохолдингу «Авангард». Через воєнні дії росіян підприємство залишилося без струму, не стало чим годувати птицю, вивозити продукцію. Птахівники запропонували місцевому населенню розібрати курей і молодняк. Кілька мільйонів голів птиці, яких не розібрали люди, загинуло.
Зазнали втрат виробники курятини та яєць й на інших територіях, куди дійшла війна. У Союзі птахівників України підрахували: втрачено близько 20 відсотків промислового виробництва яєць. Внаслідок зменшення пропозиції й підвищилися ціни, пояснюють у Мінагрополітики. Іншою вагомою причиною називають здорожчання виробництва: деблокада портів призвела до підвищення цін на зерно на внутрішньому ринку, отже, подорожчав і комбікорм, яким годують птицю. Ще один фактор осіннього подорожчання яєць, про який ведуть мову спеціалісти, – зниження продуктивності несучок через зменшення світлового дня. Це відомо кожній сільській бабі Галі: кури починають добре нестися наприкінці весни й зменшують темпи восени. Тільки от у баби Галі кури вдень гребуться на подвір’ї й ночують у сараї. А в агрохолдингах вони постійно зачинені, круглий рік отримують однаковий корм і задовольняються штучним світлом. Навіщо їм у неволі проявляти солідарність з курми баби Галі? Звідки дізнаються, що настала весна чи осінь? Про це аналітики яєчного ринку не кажуть. Але втішають, що дефіциту яєць немає, а до кінця року вони можуть подешевшати. Ні, не тому, що кури схаменуться, а через збільшення їх поголів’я – над цим зараз і працюють в агрохолдингах.
Порадував недавньою заявою й Антимонопольний комітет. Виявляється, у зв’язку з подорожчанням яєць не було скарг ні на курей, ні на їхніх господарів. Нічого дивного. Значить, люди вірять чиновникам і аналітикам, які розказують про неминучість подорожчання. Не вірили б – обов’язково поскаржилися б в АМКУ, який уже не раз рятував нас від картелів на споживчих ринках. От і нині АМКУ, навіть не дочекавшись претензій з народу, збирається витребувати у найбільших виробників яєць інформацію про ціни, щоб з’ясувати, чи не порушено часом конкурентне законодавство. Виробники, мабуть, – у паніці.
Немала частина українців надає перевагу домашнім яйцям. Це, так би мовити, крафтова продукція. Таким яйцям навіть приписуються лікувальні властивості, особливо тим, до виробництва яких причетні півні, – такий продукт вирізняється помаранчевим жовтком. У Кропивницький на ринки їх привозять жителі приміських сіл. Але якщо раніше домашнє яйце коштувало чи не вдвічі дорожче фабричного, то віднедавна ціни на них майже однакові. Звісно, можна загилити ціну й до 100 гривень за десяток домашніх яєць, тільки хто їх купить? От і продаються по 60. А фабричні – від 55 до 69.
Селяни теж пояснюють підвищення цін на свою продукцію об’єктивними економічними й кліматичними факторами. Мовляв, тонна пшениці тепер – п’ять тисяч гривень, а тридцятеро курей за день скльовує її пів відра. Правда, мало хто із селян купує зерно, більшість отримує «на паї» від фермерів, але від того його цінність не зменшується. Подорожчало пальне. З іншого боку, у жовтні в селі ще вдосталь трави, яблук – узимку цього не буде. Але світловий день невпинно зменшується, а кури від нього, як відомо, дуже залежні.
Тим часом НБУ оприлюднив макроекономічно-монетарний огляд за жовтень. На відміну від травневого, про яйця як окрему економічну категорію в ньому не згадується. Зате повідомляється, що, попри війну, українська економіка оживає, завдяки зерновому коридору (через який експортується не тільки збіжжя) відновлюється харчова промисловість. Серед фактів і тенденцій, які викликають радість, – добрий урожай картоплі та гречки, збільшення поголів’я свиней, відновлення олійного виробництва. Не зурочити б! Бо щось ціни на олію дивовижно низькі, на ринку за літр – до 50 гривень. Яйця теж пів року були доступними кожному…
«Роботи вистачить кожному»