У Кропивницькому на Маковія відбувся медовий ярмарок. Зібралоcя багатенько виробників-пасічників, і з одним із них ми поспілкувалися. Микола Голуб має пасіку у селі Веселівка Кропивницького району. Займається бджільництвом 45 років. На його пасіці – сто бджолосімей. Вони перезимували добре.
– На свято Маковія, або медовий Спас, ми завжди знаходимось біля Преображенської церкви. В цей день святимо мед, тут його і реалізуємо. Цьогоріч меду менше, ніж у минулі роки. Це пов’язано з тим, що була холодна весна і цвіт упав. Ми продаємо різні сорти меду. Але для цього приходиться перевозити вулики із бджолами у інші місця, де ростуть певні види рослин. Наприклад, мед з акації ми збирали у Світловодському районі. У нас різний мед. Є з акації, з липи, з ріпаку, з соняшнику, навіть з коріандру є. Загалом торгуємо не тільки медом, усім тим, що виготовляється з нього. До прикладу, ми торгуємо різаною рамкою, яку дуже полюбляють діти. Є у продажі і бджолиний пилок. Це готовий вітамінний комплекс. Є у нас і фруктовий пилок, і прополіс.
– А медовуху виробляєте?
– Ні, цього ми не робимо. Це алкогольний напій, і до нього ставлення в мене негативне. Не можу сказати, що я зовсім не вживав алкоголю, але виробляти його не маю бажання. Вважаю, що кожен має займатись своїм ділом професійно. Я професійний пасічник у третьому поколінні. Займаюсь виключно медом і супутніми товарами.
– Яка цьогоріч середня вартість півлітрової банки меду?
– Ціна залежить від кількості зібраного меду. Акація квітує дуже мало часу, і дуже важко її зібрати. Тому мед з білої акації найдорожчий. От із соняшника меду багато. Квітне він довго, і півлітрова банка соняшникового меду коштує 75 гривень. От від цієї ціни ми і відштовхуємось.
Декілька років тому була інформація про те, що масово стали гинути бджолині сім’ї. Що являється причиною їхньої загибелі?
Бджоли пропадають із двох причин. Перша – це некоректна робота із сім’ями. Друга загроза для бджіл – хімікати, якими обробляють поля. Бджоли, які збирають там нектар, труяться. Сільськогосподарські виробники труять поля забороненими хімікатами. І бджоли вимирають цілими сім’ями. Приїхав на пасіку, а комахи всі мертві. Цього року таких потрав не було. Я слідкую кожного дня. У мене цілі сім’ї не гинули. Були випадки, коли бджоли літали на дальні поля і там травилися. Але у невеликій кількості.
– Ви спілкуєтесь між собою? Маю на увазі професійних пасічників.
– Є Асоціація бджолярів, є районні ветеринарні служби, які перевіряють нашу продукцію. Беруть на аналізи і мед, і навіть бджіл. Все контролюється, і ми беремо від них потрібну інформацію. Є ще Спілка пасічників. Але на сьогоднішній день вона не досить активна. Ми б хотіли від них дізнаватися більше.
До речі, пасічники, з якими вдалося поспілкуватися, розповіли, що багато меду передають нашим захисникам. Найкращий спосіб – у пластикових пляшках. Декотрі жалкують, що не можуть передавати у стікерах, адже це було б зручніше для солдата. Розламав стікер, видавив мед – і заряджений енергією.
«Терра Україна»: кропивничан запрошують на серію інтерактивних лекторіїв з історії України...