Спекотне літо 24-го

12:40
953
views

Здається, у мене починають плавитися мізки.

Михайло Булгаков.

 

На відміну від класика, який оцінив вплив спеки тільки на власний мозок, мені здається, що зараз мізки плавляться не тільки у мене, а й у багатьох наших співгромадян. А оскільки в країні війна, економічна, соціальна та демографічна кризи, то спека виконує роль контрольного пострілу в голову нашого суспільства. Рівень дурниць, агресії, хейту та управлінських помилок на тлі аномальних змін клімату просто зашкалює.

Цей, прямо скажемо, теж не дуже глибокий висновок охоплює практично всі сфери нашого життя, у тому числі найважливіші. Як актуальний доказовий приклад – ситуація з бронюванням від мобілізації до ЗСУ нашого головного ресурсу у війні – людей.

Понад два роки (не просто календарних, а воєнних!) нардепи та чиновники народжували закон про мобілізацію. У результаті отримали лише документ про оновлення облікових даних чоловіків призовного віку, який вже потребує доопрацювання через нечіткі формулювання. За цей час країну легально і нелегально залишило кілька мільйонів чоловіків, ще кілька мільйонів грунтовно підготувалися до захисту від військової служби прямо тут – терміново стали студентами, опікунами, багатодітними батьками, інвалідами розумової та фізичної праці. Скільки готівкових доларів, євро та гривень було задіяно у цьому процесі, навіть припустити складно, але, гадаю, рахунок іде на мільярди.

Очевидно, саме цей факт і підштовхнув наших законодавців до ідеї економічного бронювання – плати гроші та працюй спокійно. Причому плати не в ТЦК, не ВЛК, а державі. 20 тис. грн на місяць – і спи вдома, а не в окопі. Те, що кеш йшов потоком повз державну касу, виявилося вагомішим аргументом, ніж руйнація економіки через втрату вмілих робочих рук і голів.

Скажу відразу, я – категоричний противник такого економічного бронювання, його прихильники можуть далі не читати колонку – не ображуся. Але спробую викласти свої думки з приводу.

Почнемо з того, що, повторюся, переважна більшість тих, хто не бажав воювати, вже злиняла за кордон без жодного економічного бронювання. У полі зору ТЦК залишилися лише ті, хто не схотів чи не зміг. Їх ще чимало у цифровому еквіваленті, але при цьому гостра нестача кадрів у реальному секторі економіки вже відчувається. Працювати в полі та на заводах стає нікому. Це вже позначається і на доходах підприємств, і на податкових відрахуваннях, які мають іти на ЗСУ.

Частина спеціалістів ще залишається на робочих місцях завдяки тому, що умовно-стратегічні підприємства можуть бронювати до 50% працівників за допомогою складної бюрократичної процедури. Не заперечуватиму права комунальних театрів та цирків бронювати своїх співробітників – там теж люди працюють. Але повернімося до славнозвісних відкупних 20 тис. і спробуємо розібратися, хто їх зможе платити.

Інформація для роздумів: середня місячрна зарплата чиновників з початку року збільшилась на 32% і сягнула 50 тисяч грн – повідомив Мінфін. Лідером за рівнем зарплат є Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. У середньому її працівники одержують 89,7 тис грн. На другому місці Антимонопольний комітет – 88,3 тис. грн. Третє посідає ще одна надзвичайно важлива структура – ​​секретаріат Національної тристоронньої соціально-економічної ради – 72,4 тис. грн. Зверніть увагу, йдеться виключно про столичних чиновників.

Що для цих контор 20 тис? Пил на столі. Це для нас така сума – пенсія за 4 місяці.

У процесі підготовки цієї статті я зв’язався з керівниками провідних кропивницьких підприємств. Більшість не має однозначної думки щодо економічного бронювання. Коли опублікують закон – тоді й ухвалюватимуть рішення. Хоча вже зараз грошей не вистачає на найнеобхідніше.

Найцікавіша розмова відбулася з керівником групи підприємств, які випускають молочку. «Бронюватиму обов’язково! Ні, не технологів та наладчиків. Вони вже давно заброньовані на своїх підприємствах. А мені треба забронювати людей, які працюють у головному офісі. Уявляєте, якщо мого комерційного директора мобілізують?!»

Ну дійсно, як же обійтися без комерційного директора призовного віку? Або без водія? Чи без «офіцера за дорученням»? Без сина, кума, свата, брата? Спитаєте, де ж соціальна несправедливість? А коли вона була взагалі? Нічого, мовляв, заздрити чужим доходам та можливостям. Та й нині немає ні в кого зайвих грошей.

Все так, але є нюанс. Якщо тому ж «молочнику» треба буде акумулювати щомісяця по півмільйона відкупних, як ви гадаєте, де він їх візьме? Правильно, у нас із вами! І так робитиме практично кожен керівник підприємства будь-якої спеціалізації. Бо інших грошей вони не мають – тільки наші.

Автори законопроєктів про економічне бронювання, доводячи ефективність та необхідність своїх пропозицій, посилаються на слова президента «Або працюєш, або воюєш». Але й тут є нюанс. Для того, щоб виконати першу половину формули Зеленського, треба мати саму можливість працювати. А якщо тобі як умову надягають на шию фінансовий зашморг, та ще обіцяють підняти податки, то це ніяке не економічне бронювання, а смерть для реальної економіки.

Ну, і ще один приклад соціальної справедливості по-українськи. Буквально днями Кабмін надав броню 100% (!!!) співробітників 133 (!!!) неурядових організацій та підприємств, які займаються політичними питаннями та отримують іноземне фінансування. Тих самих, яких образливо називають грантоїдами. Так, у списку є чимало представництв зарубіжних фірм (американських, німецьких, канадських, британських та інших країн), але працюють у них не лише іноземці! Там і наших хлопців повно, яких, певне, треба обов’язково забронювати – і кур’єрів, і райтерів, і водіїв.

А ще у списку понад половина добре знайомих українських громадських організацій. Ось тільки частина з них:

  • ГО «Громадянська мережа “Опора”»,
  • ГО «Інститут Київська школа економіки»;
  • Приватна установа «Університет “Київська школа економіки”»;
  • ГО «Інтерньюз-Україна»;
  • ГО «Розвиток громадянських компетентностей в Україні»;
  • ГО «Трансперенсі Інтернешнл Україна»;
  • ГО «Українська академія лідерства»;
  • ГО «Український незалежний центр політичних досліджень» (УНЦПД);
  • ГО «Центр демократії та верховенства права»;
  • ГО «Центр економічної стратегії»;
  • ГО «Центр політико-правових реформ»;
  • Громадська спілка «Фонд архітектури реформ в Україні»;
  • МБО «Фонд східна Європа»;
  • ГО «Ініціативний центр сприяння активності та розвитку суспільного почину “Єднання”»;
  • Національний фонд досліджень України;
  • «Академія електронного управління»…

Продовжувати? Чи вам і так уже все зрозуміло?

Дуже сподіваюся, що Верховна Рада, незважаючи на спеку, зарубає всі три законопроєкти про економічне бронювання як такі, що суперечать принципам демократичного суспільства. Втім, навіть тоді список із 133 недоторканних залишиться чинним.