Арештант спить, а строк іде…

14:43
620
views

Уся Україна слідкує за справою у вбивстві Діани Хріненко, але на швидкість винесення вироку це ніяк не впливає. Втім, це не єдина справа, яку розглядають в судах міста Кропивницького, де адвокати підозрюваних у вбивстві можуть роками затягувати слідство.

Потрібно таки зазначити, що в справі вбивства Діани Хріненко, яка зникла 24 серпня 2018 року в селі Суботці, а її рештки були знайдені в полі наступного року, намітився прогрес і суд хоча б почав опитувати свідків.

Про засідання, яке відбулося 5 лютого, нам розповіла мама загиблої дівчини Олена Хріненко: «На цьому засіданні мали б вислухати 8 свідків, але з’явилося лише двоє. Вони підтвердили, що підозрюваний користувався саме цим автомобілем влітку 2018 року. Це важливо, крім того, розпочали розгляд першого тому матеріалів справи. Але підозрюваний веде себе зухвало, сторона захисту виступає проти ніби-то зміни плану розгляду, але суддя заявив, що це його право. Тому перший том розглянули, там зібрані документи про зникнення, заяви, дзвінки, характеристики батьків зниклої дитини, обставини знаходження тіла, експертизи. Я заявила, що якби були виявлені доньчині золоті та срібні прикраси, я б їх упізнала. Захист висловив сумнів у тому, що я могла запам’ятати таку кількість, але в мене зберігаються всі коробочки й цінники. Я все, що пов’язане з донькою, зберігаю, навіть її молочні зуби… Цінники ювелірних виробів я надала суду, крім того, є фото, на яких донька з прикрасами.

Дуже важливо, що в автомобілі, яким тоді користувався підозрюваний, була знайдена губна гігієнічна помада й червона вовняна ниточка-талісман. Мені дали на впізнання 10 помад, і я впізнала саме ту. Ниточку знайшли в поліетиленовому пакетику, так маніяки бережуть речі напам’ять, як символічне нагадування про злочин. Я думаю, що він хотів її зберегти, це моя думка, зберегти як трофей. Вони кажуть, що це нитка якби дружини, але ж вона порвана, для чого її було берегти, навіть якби вона була співмешканки? Цю інформацію про знахідки в машині раніше не озвучували, це була таємниця слідства, яку вперше озвучили на цьому засіданні, тому це один з вагомих доказів.

Хочу сказати про поведінку підо­зрюваного, він вів себе зухвало, судді доводилося робити зауваження. Мої нерви на межі, я мати, яка втратила дитину, і гіршого вже бути не може. Я намагаюся себе стримувати, але я висказала йому, нехай скаржиться. Шкода, що в нас скасували смертну кару. Наступне засідання має відбутися 17 лютого, будуть розглядати другий том справи. Сторона захисту хотіла б, щоб матеріали в справі їм читали, ніби книжку, кожне слово, але вони зі справою вже ознайомлені, тому прокурор зачитує лише результати чи постанови. Якби справу вели так, як вони хочуть, то суд затягнувся б на 5 чи 6 років, адже це 26 томів по 400 сторінок. Я розумію, як важко було зібрати докази та як складно все довести в суді…».

Цього ж дня, але в Кіровському міськрайонному суді міста Кропивницького продовжився розгляд справи про вбивство громадянина Миколи Ніколаєнка, яке сталося 22 березня 2019 року в його ж будинку в селі Рівному. На відміну від справи Діани Хріненко, підозрюваного у вбивстві довго шукати не довелося. Ним виявився напарник вбитого по роботі в котельній – 24-річний Сергій Василенко, настільки близька людина, що навіть допомагав копати могилу, там його і взяли…

Але й у цьому випадку розгляд справи та винесення вироку затягуються, розповідає дружина вбитого Світлана Ніколаєнко: «Напередодні ми домовилися, що чоловік мав зустріти мене з лікарні, але не зустрів, не відповідав на дзвінки, коли дісталася в двір, довелося ламати вхідні двері, зайшла сусідка, вийшла й махнула рукою, мовляв, викликайте поліцію. Чоловік лежав на животі… Зникли документи, гроші, у тому числі й валюта, і угорська теж, процесор і навіть якісь дрібнички – окуляри, ліхтарик, але поліція зразу заявила, ніби тут ніякого криміналу, бо в чоловіка був тиск, але ж він був донором, тож його постійно контролювали. Люди наполягли на огляді, тоді виявили рани. Другого дня слідчий повідомив, що вбивцю встановили, у нього дома, у плиті, знайшли обгорілі рештки банківської картки й тому подібне, але цілих 4 місяці в Новоукраїнці справу фактично не розслідували, матеріали не напрявляли на експертизу. Весь цей час підозрюваний перебував у СІЗО, звідки виходив в соціальну мережу “В контакте”, навіть пропонував нашій доньці дружбу, про це повідомили люди, є роздруківка. Нарешті, справу передали в Кропивницький, і аж тоді слідство почали вести, як належить.

Зараз справу передали на розгляд у Кіровський суд Кропивницького, бо в Новоукраїнці немає колегії суддів. На прохання підозрюваного призначили присяжних, але тепер захист постійно затягує розгляд. То його з СІЗО не привезли, то не встигли ознайомитись зі справою, то не з’явився адвокат. Підозрюваний почав міняти покази, хоча спочатку розповідав, як брав гроші та речі, а тепер все зводять до ніби-то самооборони, ніби на нього напали, хоча моєму чоловіку нанесли 14 ножових ударів в спину, і слідів бійки теж не виявили. Наступне засідання має відбутися 11 лютого, куди мене викликають і в якості свідка, і в якості потерпілої…».

Обидві справи схожі зміною поведінки підозрюваних, які швидко встигають адаптуватися та спільно із захистом обирають лінію поведінки. Цікаво, що в обох випадках не можна вести мову про безпосередній вплив на розгляд справи крутих родичів, але як можна в СІЗО користуватися Інтернетом? Кажуть, що в підозрюваного Василенка в пенітенціарній системі служить брат. Невже цього достатньо, щоб всіляко зволікати з розглядом справи? Світлана Ніколаєнко розповіла, що їй складно приїздити на засідання, бо вона працює за кордоном, а зараз проживає в доньки, в Одесі, тим не менше, їздить в Кропивницький, щоб почути нарешті вирок у, здавалося б, очевидній справі. За законом підозрюваному світить пожиттєве або 15 років позбавлення волі. Два він уже «відсидів»…