Краєзнавство без фантазій

Новою книжкою з інтригуючою назвою «Ліфт на третій поверх» порадував нещодавно кропивницький краєзнавець Володимир Поліщук, відомий і як журналіст.

– Два тижні працював над нею, – поскромничав автор на презентації книжки в бібліотеці імені Чижевського. Присутні не здивувалися, бо зрозуміли Володимира правильно: два тижні знадобилися на упорядкування книжки, а на збір інформації – роки. Його «Ліфт на третій поверх» – це містобудівна історія Єлисаветграда-Зінов’євська-Кірового-Кіровограда-Кропивницького.

Поліщук не обійшов питання, через яке кропивницькі краєзнавці розділилися на два табори, – пов’язувати чи ні початок історії міста із заснуванням фортеці Св. Єлисавети. Його позиція така: оскільки немає документальних підтверджень існування тут поселень в дофортечні часи, то першими будівлями міста можна вважати ті, які зведено в фортеці. Звісно, від них давно й сліду немає, бо будувалися з дерева й глини.

Текст насичений посиланнями на архівні документи, які містять інформацію про старовинні будинки (дата спорудження, автор проєкту, кому належала нерухомість). Якщо ж таких відомостей роздобути не вдалося, Володимир Поліщук чесно в цьому зізнається і бажає успіху колегам у пошуку істини. А подекуди ще й розвінчує краєзнавчі міфи. До таких він, зокрема, відносить інформацію про те, що перший цегляний будинок в Єлисаветграді – це теперішнє приміщення 14-ї школи на Вокзальній, в якому до 1917 року розташовувалося духовне училище. Нічим не підтвердженою вважає Поліщук й історію про те, що найстаріший в Кропивницькому будинок – на розі вулиць Тарковського й Преображенської. Йому й самому хочеться поглянути на джерела, якими скористалися автори книжки «Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною» («Держбудвидав», 1956), коли дійшли висновку, що той будинок – це «пам’ятник єдиної житлової будови початку ХІХ століття, яка збереглася на Кіровоградщині».

Обережно Володимир Поліщук дає відповідь й на запитання про перший ліфт у Єлисаветграді. На підставі деяких документів він припустив, що це – підйомник, введений в експлуатацію в грудні 1910 року в триповерховому будинку Санкт-Петербурзького міжнародного банку на розі Великої Перспективної і Московської (тепер Чміленка) – де в радянські часи розташовувався «дзеркальний» гастроном.

А знаєте, які дев’ятиповерхівки в місті зведено першими і коли це сталося? Ось що встановив Поліщук: «На вулиці Уфимській розташовуються два житлових цегляних дев’ятиповерхових будинки-близнюки – №3 та №7. Це перші житлові дев’ятиповерхівки у місті. Спочатку споруджували будинок №7. До такої думки підштовхують публікації у газеті “Кіровоградська правда”. Так, у номері за 19 вересня 1968 року надрукована фотографія з текстівкою: “Зводиться останній, дев’ятий, поверх першого в Кіровограді висотного будинку на вулиці Уфимській”. Із знімка та текстівки важко зрозуміти, який будинок мається на увазі. З дати публікації та текстівки можна зробити висновок, що спорудили та заселили цю будівлю у 1969 році. У номері за 15 грудня 1968 року газета друкує фотографію, на якій зображено дев’ятиповерхівку №7. У текстівці зазначено: “На вулиці Уфимській в Кіровограді завершується спорудження дев’ятиповерхового будинку”. Отож, припускаємо, що саме цей будинок був першою житловою багатоповерхівкою Кіровограда. А 6 липня 1969 року газета друкує ще одну фотографію дев’ятиповерхівки з текстом: “Спорудження висотного будинку в Кіровограді”. Очевидно, на знімку будинок, у прибудові до якого потім був магазин “Океан”».

А ви щось чули про дев’ятиповерхівки 87-ї серії? А про те, що полонені німці в 1950-і роки брали участь у спорудженні більше десятка двоповерхових будинків у центрі Кіровограда? Про це і не тільки в книжці Поліщука ідеться теж. Її незабаром опублікує бібліотека імені Чижевського на власному сайті, розділ «Цифрова бібліотека».

Віктор Іваненко