Війна змусила покинути свої домівки мільйони українців, люди втекли від війни в чому були й не мають найелементарнішого. Волонтери знайшли вихід, оголосивши про збір речей хатнього вжитку. Один з таких пунктів у Кропивницькому збирає речі в колишньому приміщенні ДТСААФ. Наталія Тарабріна, директор благодійного фонду «Янгол життя», керувала процесом і під час нашої розмови («поставте цю коробку туди, а оцю – в машину»).
– Вибачте, якраз вантажиться машина на відправку. Наш фонд спеціалізується на допомозі онкохворим діткам, але так сталося, що з’явилося дуже багато біженців. Наша мамочка Юлія з Олександрівки, у якої дитинка вилікувалася від онко, слава Богу, допомагала армії з перших днів війни, а коли біженців почали розселяти в порожні хати, вона звернулася до нас. Волонтери якось прибирають ті хати, миють і так далі, але ж ці хати потрібно чимось наповнити, бо люди приїжджають без нічого. Отак і склалася наша акція.
– Люди активно допомагають з речами?
– Відгукнулася просто величезна кількість людей, величезна! Був зворушливий випадок, у зливу прийшла бабуся з однією тарілочкою й запитує, чи такі тарілочки потрібні? Ми сказали, що так, і вона принесла. Розумієте, є один важливий аспект, люди радіють, що вони можуть допомогти. Приносять постільну білизну, їжу, посуд, одяг, як нове, так і те, що було у вжитку.
– Тобто все, що потрібно в житті…
– Так, усе, що потрібно, коли ви заходите в порожню хату. Якщо там 8 осіб, то ви знаєте, що потрібно 8 ложок, 8 чашок, 8 тарілок і так далі. Зараз робота розгорнулася, і біженці, які читали нашу об’яву, приходять по допомогу самі. Ось жіночка з Херсонської області зайшла по сковорідку – потрібно все! Нам віддавали робочі пральні машини-автомати, ми лише в Олександрівку передали 5. Люди передають холодильники, телевізори, інші побутові прилади. Один чоловік сказав, що передивиться все, що є в нього, собі залишить лише пару тарілок, чашок і так далі, а все інше – віддасть біженцям. Він так і зробив.
– У нас десятиріччями зберігаються нерозпаковані сервізи…
– Ви не уявляєте, скільки таких раритетів пройшло через наші руки! Усе ще запаковане, ним не користувалися, оці кришталеві бокали, вази – люди все подіставали й несуть.
– А що найдефіцитніше?
– Постільна білизна, подушки, матраци, пледи чи ковдри – це те, що потрібно в першу чергу, бо потрібно вкривати дітей чи старих або на чомусь лягти. Усе потрібно. Ми приймаємо речі з 8 ранку до 17-18 вечора в ДТСААФ, перший поверх, якщо це вихідний, то й охорона допомагає, приймає також. Потреба дуже велика, лише в Олександрівці ми допомогли 110 особам, але попутно збирали 70 ковдр для садочка в Кропивницькому, де поселилося 70 біженців.
– І їх все більше…
– Так, вже й селити нікуди, якщо раніше обирали квартири, то зараз порожній будинок за щастя, але ж він порожній, тому приймаємо все, що приносять, людей дуже багато. Ніколи навіть вгору глянути…
Зарахування до страхового стажу періодів навчання