Молодіжний театр «Резонанс» імені Валерія Дейнекіна дарує театралам прем’єрну виставу. Це комедія положень відомого Марка Камолетті «Ох, ця ж Анна!» (в оригіналі La Bonne Anna). Дві дії з чисто французькими нюансами.
Напередодні прем’єри ми завітали на репетицію вистави, у сюжеті якої хитромудра служниця Анна виявляє чудеса винахідливості, щоб її господарі (подружжя Бернар і Жаклін) ні в якому разі не дізналися, що призначили побачення своїм коханцям в тому самому місці, в один і той же час. Напруження пристрастей, каскад подій, раптові повороти сюжету, заплутана інтрига і несподіваний фінал. Прем’єрні покази – 22 та 24 травня о 18.00.
Поспілкувалися ми з керівницею театру Іриною Дейнекіною. «Резонансу» непросто існувати та ще й прем’єри готувати. Але є люди, одержимі театром. Завдяки їм справа Валерія Дейнекіна продовжує жити.
– Прем’єра у нас була готова ще минулого року, але почалася війна, – розповідає Ірина Іллівна. – Багато резонансівців виїхали за кордон: хтось з батьками, хтось на навчання. Ми міняли акторів, на ролі брали інших людей, з якими починали все спочатку. А перед тим, як випустити людину на сцену, її треба навчити. Тому проводимо заняття зі сценічної мови, акторської майстерності, пластики тіла.
Колектив в «Резонансі» зараз невеликий, але дружний, згуртований. Вони і на сцені, і за лаштунками допомагають одне одному перевдягатися, роблять грим, зачіски. А ми пам’ятаємо, який раніше був склад студентського театру. І адміністрували, і в гардеробі чергували, і квитки продавали, і зустрічали та проводжали до місця кожного глядача, і озвучували та освітлювали виставу…
Актова зала, в якій працює «Резонанс», пережила ремонт. Що вам сказати? Причепурили. Але сцену чомусь покрили ламінатом. Тепер неможливо закріпити декорації. Штори на вікнах з нещільної тканини, вони не дають ефекту затемнення. Й лаштунки напівпрозорі – переодягатися незручно. Балкон взагалі знеструмлений – кудись дівся кабель. А саме звідти працюють (раніше працювали) «звукач» та освітлювач.
Не додає впевненості та оптимізму режим роботи педуніверситету. Репетиції «Резонансу» регламентовані по часу. У певну годину заходить охоронець та просить звільнити приміщення. Коли таке було? У минулому резонансівці днювали й ночували в улюбленому театрі, адже репетиції, підготовки до вистав мають бути відпрацьовані на сто відсотків. Зараз Ірина Іллівна іноді проводить репетиції у себе вдома. А що робити?
Тим не менше прем’єра відбудеться. Матеріал обирали колегіально. Перечитали багато п’єс, зупинилися на «Анні». Українською переклав Андрій Бондар – старожил «Резонансу». Він же виконує одну з головних ролей.
Фінансування в молодіжного театру немає. За свої гроші купили костюми для нової вистави. Щоправда, університет допоміг з друком квитків. А глядачі мають можливість допомогти, придбавши квитки й завітавши на прем’єрні покази. Замовляйте квитки за телефонами: 0958924091, 0502418624. До зустрічі!
№17 (1586)