“Мною було написано…”

Офіційні прес-релізи рясніють перлами, в яких непідготовленій людині без ста грам, як то кажуть, не розібратися.

Редакція “Маркера” щодня отримує кількадесят офіційних повідомлень. Авторів деяких шедеврів бюрократичної думки ми знаємо особисто – це абсолютно адекватні у живому спілкуванні люди. Тому тим більше цікавить питання: що – чи хто – змушує їх створювати такі феєричні тексти?

Скажімо, дуже часто можна прочитати приблизно таке: “Проведено засідання комісії з ліквідації наслідків засідання попередньої комісії. Комісією в робочому порядку прийнято відповідні рішення та роздано широке коло доручень членам комісії, які брали участь у засіданні комісії”. Слів багато, змісту – нуль.

Прес-служба однієї поважної структури регулярно звертається до нас: “Доброго дня. Просимо Вас сприяти безкоштовному розміщенню інформації…” Так і хочеться відповісти: “Доброго дня. Враховуючи Ваше прохання, ми неодмінно докладемо всіх можливих зусиль, щоб посприяти…”.

Розшифровка офіційних повідомлень – окреме задоволення. Знаєте, як у перекладі цієї ж прес-служби з української на канцелярську звучатиме фраза “громадянин К. хотів перекинути через огорожу пакунок?” Ось так: “Персоналом оперативного відділу установи було затримано громадянина К., мешканця м. Олександрія, який намагався здійснити перекид пакунку на локальну дільницю відділення СПС №2,3. Громадянин К. пояснив, що він дійсно хотів зробити перекид даних пакунків через основну огорожу”.

Наступний приклад – повідомлення від піарників одного з кандидатів у депутати. Їхній шеф пошкріб у кишенях і знайшов гроші, щоб у ветеранській палаті поставили кондиціонер. Справа гідна, але повідомити людською мовою про це не вдалося: “Іваном Івановичем було прийнято рішення про виділення коштів. Унаслідок цього за його сприяння у палаті для ветеранів було встановлено пристрій для кондиціювання повітря”. Пристрій для кондиціювання повітря! Добре, що благородні пориви на цьому скінчилися, бо можна було би ще дізнатися про “пристрій для охолодження продуктів харчової промисловості”, “апарат для транслювання телепередач у аналоговому, цифровому, кабельному і супутниковому форматах” та “устаткування для сидіння чи лежання перед апаратом для транслювання телепередач”.

Задоволення можна отримати й переглядаючи Єдиний державний реєстр судових рішень. Кілька прикладів, які навіть коментувати не треба.

“02.07.2015 року близько 01.00 год. ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2 і ОСОБА_3 прослідували до приміщення складу, що розташований за адресою: Кіровоградська область та район, с. Аджамка, вул. Горького, яке належить ОСОБА_4, шляхом підбору ключа проникли в середину приміщення складу…”

“…перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, діючи навмисно з корисливою метою, маючи намір на таємне викрадення чужого майна та повернення його на свою користь…”

“…в цей момент у неї виник умисел на відкрите викрадення вказаного мобільного телефону…”

“…усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно та цілеспрямовано, з метою незаконного збагачення за рахунок придбання і збуту особливо небезпечного наркотичного засобу…”

Втім, не треба думати, що наведені вище уривки – лише взірці канцелярщини і нічого більше. Насправді такі повідомлення можна змусити виконують щонайменше три важливі функції.

По-перше, завдяки їм можна вчити журналістів-початківців, як не можна писати.

По-друге, ті ж таки початківці можуть “набити руку” – чи, скоріше, “око” – у пошуку головного серед купи беззмістовних слів і зворотів.

По-третє, це іноді просто смішно, а сміх, як відомо, розслабляє і подовжує життя. Врешті-решт, можна образне мислення потренувати, уявляючи звичайні побутові  картини в “канцелярському стилі”. Мовляв, приходить авторка якогось з наведених вище опусів додому, готує вечерю і гукає чоловіка: “Василю, ходи на кухню! Мною було зварено тобі борщу і налито сто грамів з метою відновлення енергетичних запасів в твоєму організмі а також відновлення емоційно-психологічного балансу”. А якщо автор, то він говорить своїй дружині: “Кохана, тобою навмисно і з корисливою метою було куплено ось це плаття на законно зароблені мною гроші. Доводжу до твого відома, що бажаннями було перевищено можливості сімейного бюджету на свою користь…”

Ну а райтерам офіційних прес-служб хочеться сказати: простіше треба бути – ось що має бути головним принципом. Звісно, якщо мета офіціозу – донести інформацію для людей, а не заплутати їх, поставивши у відомості чергову “галочку”.