Що насправді коїться у Кропивницькому СІЗО (ФОТО)

Прокуратура розповіла про умови перебування в установі виконання покарань №14 і продемонструвала світлини. Почуте й побачене вражає.

Але спочатку – про затримання начальника СІЗО (офіційно – державна установа «Кропивницька державна установа виконання покарань №14»). 18 жовтня прокуратура й СБУ взяли його на спробі дати хабара прокурору. За 2400 гривень (за версією СБУ, 10000, а 2400 – лише перша частина) та матеріальні цінності (виготовлені в СІЗО всілякі поділки) він просив пом’якшувати чи взагалі не фіксувати результати перевірок.

Наразі тюремник перебуває в ізоляторі тимчасового тримання. Завтра, 20 жовтня, прокуратура подасть клопотання до суду щодо призначення запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Буде доволі весело, якщо суд послухає сторону обвинувачення і відправить підозрюваного на два місяці у заклад, який той очолював.

Як вдалося з’ясувати, начальник СІЗО – Сергій Пазилов. Він родом із Донеччини, там працював у органах пенітенціарної системи. Має квартиру в окупованій Макіївці. Безпосередньо перед призначенням у Кропивницький був заступником начальника відділу охорони, режиму, нагляду і безпеки в управлінні Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області.

Прокуратура регулярно перевіряє умови перебування в’язнів на Кіровоградщині, в тому числі в УВП №14, і ділиться результатами зі ЗМІ. Ось, наприклад, цитата з офіційного повідомлення: «До прокуратури надійшло письмове звернення психолога установи про порушення її трудових прав як одинокої матері, яка виховує малолітню дитину. Перевірка фактів, викладених у зверненні, встановила, що в порушення норм трудового законодавства жінку неодноразово залучали до робіт у нічний час, до надурочних робіт та робіт у вихідні дні». Змусити психолога працювати вночі – це феєрично.

Однак «нічні психологічні тренінги» – дрібниця у порівнянні з тим, про що 19 жовтня на брифінгу розповів начальник відділу нагляду за дотриманням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях прокуратури Олександр Замороз. Далі – його пряма мова з незначними скороченнями:

– В установі постійно порушується конституційне право ув’язнених на передбачену законом житлову площу не менше двох з половиною квадратних метрів. У камері розміром сім з половиною квадратних метрів можна утримувати не більше трьох осіб. У камерах часто перебувають по чотири або й п’ять осіб.

Адміністрація установи постійно порушує порядок розсадки ув’язнених. Рецидивісти сидять з раніше не судимими, судимі за тяжкі злочини – з особами, які скоїли не тяжкі злочини.

Санітарний стан камер перебуває у неналежному стані. Понад вісімдесят відсотків камер узагалі потребують капітального ремонту.

Проблеми з водопостачанням. Вода подається двічі на день за графіком, ув’язнені змушені набирати її в різні ємності, щоб потім використовувати.

В установі – 160 дверей на камерах. Установа збудована в 1908 році, з тих пір ніхто двері не міняв. Сильний удар у двері – і в’язні можуть вийти з камери.

Сигналізація, встановлена у вісімдесятих роках минулого століття, технічно й морально застаріла, постійно виходить з ладу, не спрацьовує. Нормативні документи передбачають п’ять рубежів охорони, фактично є лише один.

Система відеоспостереження працює вкрай неефективно. Деінде відеокамери взагалі відсутні, ті, що є, – зображення майже ніякого. Адміністрація не має можливості контролювати як несення служби, так і переміщення ув’язнених територією установи.

Через некомплект особового складу не всі пости забезпечуються людьми. Дуже часто замість двадцяти постів виставляється десять, цілі поверхи залишаються без нагляду. В результаті в’язні порушують режимні вимоги, самостійно виходять із камер. Вони спілкуються між собою, мають можливість впливати на співучасників злочинів, домовлятися про свідчення в суді чи на досудовому слідстві.

У кожній другій камері є мобільні телефони.

Ув’язнені мають можливість виготовляти бражні закваски, спиртні напої, вживати самі і продавати іншим в’язням.

У багатьох камерах – великі запаси лікарських засобів, шприци, ножі, викрутки, металеві ломи, молотки. Як вони туди потрапили – ні адміністрація, ні в’язні пояснити не можуть. Лише за останні дві перевірки працівники прокуратури виявили понад десять ножів. Також виявили у в’язнів три ключі від камер, тобто вони самі можуть відкривати двері.

Працівники установи налагодили позаслужбові зв’язки з ув’язненими і не реагують на порушення режиму.

Хочу звернути увагу на те, що відсутність в установі належної охорони, сигналізації, незадовільний стан дверей у камерах, нездатність адміністрації забезпечити режим і порядок можуть привести до того, що у випадку виникнення надзвичайної ситуації чи бунту в’язні вийдуть на вулицю. Існує реальна загроза безпеці жителів міста.

На брифінгу також продемонстрували фото знахідок у камерах.

Наостанок – ще одна цитата з монологу Олександра Замороза: «Прокуратура області в 2017 році через Генеральну прокуратуру внесла вказівку до Міністерства юстиції з вимогою закрити Кропивницьку УВП №14. Міністерство цю вказівку проігнорувало. Після цього прокуратура внесла до Міністерства юстиції ще вісім вказівок, у яких детально розписала всі порушення. Реакції немає».

Тепер реакція буде?

Андрій Лисенко, «УЦ»