У ритмі серця

На обласну науково-практичну конференцію, яка відбулася в Лікарні Святого Луки, у Кропивницький з’їхалися провідні фахівці з діагностики та лікування патологій серця країни, тим більше що конференція була присвячена 105-й річниці з дня народження Миколи Амомосова, хірурга-кардіолога, який і створив школу серцевої хірургії в Україні.

Миколи Михайловича Амосова немає серед нас уже 16 років, але він і досі залишається однією з найпопулярніших постатей українського соціуму, і недарма, оскільки його діяльність не обмежувалася стінами операційної. Він став дослідником, ученим, публіцистом, філософом чи навіть і основоположником справжньої філософської школи прихильників активного та здорового способу життя, коротше кажучи – Учителем.

Конференція складалася з теоретичної та практичної частин, причому в ході «практики» уперше в Україні була виконана операція «вилочкової залози методом емболізації артерій тімуса при злоякісній тімомі» з трансляцією в конференц-залі в режимі реального часу. Того ж дня була виконана й «катетерна радіочастотна абляція», яку провів доктор медичних наук, керівник регіонального центру кардіохірургії Одеси, професор Юрій Карпенко (на фото). Без коментаря самого фахівця зрозуміти читачам про що йдеться складно: «Это удивительная клиника, которой может гордиться Кировоградщина. Первые операции мы проводили в Кировограде лет десять назад, сейчас здесь есть современное оборудование для проведения операций по устранению мерцательной аритмии. В прошлую субботу мы провели здесь в течение дня 8 таких операций, и все успешные. Сердечную аритмию вызывает группа клеток или точка в сердце, провоцирующая хаотические сокращения. Вот при помощи современного оборудования – трехмерное изображение и все другое, благодаря чему операционная в клинике напоминает космический корабль, – мы и должны разобраться, найти ту единственную точку и воздействовать на нее. Могу сказать совершенно официально – это ведущий украинский центр, где качество дошло до экспертного уровня, где можно делать самые сложные операции».

Цікаво, що Юрій Карпенко не виключає й втручання вищих сил у роботу лікарів, оскільки інколи виникає відчуття, що рукою хірурга … управляє Бог.

Пошукам присутності Бога в лікарській практиці та й взагалі в житті, багато уваги надавав і сам Микола Амосов. При цьому залишався вірним принципам чесності та честі, був досить суворим і вимогливим до підлеглих, але працювати з Амосовим було не страшно, а цікаво, бо його діяльність виходила за межі розуміння. Це чудово пам’ятає, можна сказати, прямий учень Амосова, доктор медичних наук, професор, лікар-кардіохірург відділення хірургічного лікування патології аорти Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова Іван Кравченко (на фото): «Чи страшно було з Амосовим? (Усміхається. - Авт.) Я зробив більше 5 тисяч операцій на серці, а коли тільки прийшов туди в 1969 році в якості медичної сестри (на наше здивування ствердно киває головою. - Авт.), це все здавалося мені нереальним. Я ще вчився в медучилищі, коли прочитав книжку Миколи Амосова “Думки і серце”. Це було десь у 66-му чи в 67-му роках. Мені тоді здавалося загадкою, як це людина може тримати серце на долоні?! Я дуже хотів це знати, тому так і склалося, що залишився в клініці, створеній Миколою Михайловичем Амосовим».

Взагалі, фахівці кажуть, що проблема серцево-судинних захворювань давно є найбільшим ризиком для населення не лише України чи Кіровоградської області. Лік хворих іде на десятки процентів від загальної кількості населення, тому увага до галузі лікування хвороб серця повинна бути співставною з рівнем загрози. І те, що здатні робити лікарі Кіровоградщини, схоже на диво, витоки якого приведуть до вчення й практики хірурга зі світовим ім’ям. Власне, завдяки цьому й з’явилася Лікарня Святого Луки, як вважає керівник закладу, кандидат медичних наук Григорій Урсол: «Звичайно, навіть при нашій оснащеності, ми користуємось досвідом Миколи Амосова, бо він був у авангарді всього оцього. Він починав, коли ще не було серцевої хірургії, коли існували різні погляди на лікування серця, але саме він довів, що хвороби серця можна лікувати, що люди й після операцій можуть жити повноцінним життям. Це головне, що він довів, а ми продовжуємо. У нас діагностика, я не боюсь цього слова, найвищого рівня, читачі “УЦ” не дадуть збрехати. Завдяки цьому значно полегшилося оперативне втручання, і все це робиться для населення області, бо ми усі тут живемо. Але скажу, що Кіровоградщина ніколи не була провінцією в медицині. Це 100%! Передові технології розвивалися і в нас, у тому числі й серцеві. Скажімо, Василь Фокич Савченко, який працював торакальним хірургом, був одним з перших в Україні. Вони разом з Амосовим отримували орден Леніна! Розумієте, разом отримували орден! Тому що на Кіровоградщині Савченко почав операції на серці одночасно з Амосовим, ось що важливо».

Фото Павла Волошина, «УЦ».