Дружній вогонь

Не шукайте злого наміру там, де все можна пояснити дурістю.

Цей військовий термін має багато різних варіацій залежно від того, в якій війні траплявся черговий прикрий інцидент. Friendly fire (дружній вогонь), «синій проти синього» або звичніше – «вогонь по своїх». Останнім часом він, на жаль, став широко застосовуватися не тільки в описі воєнних дій, а й у суто цивільному житті.

Почну з простого та зрозумілого всім – нещодавно ухваленого закону про продаж антибіотиків за електронними рецептами. З точки зору медичних чиновників та теоретиків від охорони здоров’я, усе логічно та правильно – не варто ризикувати власним здоров’ям і глушити організм сильнодіючими препаратами. А на практиці? Напередодні традиційно пневмонійної осені-зими, в умовах гострої нестачі сімейних лікарів, раптових проблем із постачанням окремих ліків і, головне, за наявності мільйонів переселенців, які не знають куди бігти й за що хапатися, влаштовувати хворим людям такий квест – це точно бити по своїх. Тішить одне: закон про «електронний» продаж антибіотиків прийнято, а про відповідальність за його порушення – поки що ні. Тож, шановні фармацевти, порушуйте на здоров’я. Поки що можна.

Тепер про те, чого ще не сталося, але станеться неодмінно. Нагадаю, на початку війни було частково скасовано податки та мита на імпорт. Товари дешевшими не стали, але струмок необхідних продуктів та побутової техніки не пересох. Нещодавно всі податки та мита повернули – мабуть, у розумінні уряду економіка стабілізувалася. Пояснити це нічим, окрім критичного браку грошей у державній скарбниці. Як не варто пояснювати, з чиїх кишень влада намагається витрусити останні гривні. А що людям залишається – без пралки, яка раптово вийшла з ладу, або предметів жіночої гігієни не обійтися ніяк, скільки б вони не коштували.

Але це ще не все! Уряд разом із Нацбанком у терміновому порядку готують законопроєкт щодо запровадження податку на імпортні товари в розмірі 10% від вартості. По суті, це новий військовий податок, який мають платити всі – хто може й хто не може. Хоч би яку концепцію заклали в реалізацію «десятивідсоткового закону» його розробники, результат неминуче буде той самий – зростання цін для кінцевого покупця. Тобто для нас із вами.

Можу побитися об заклад, що своїх 10% бюджет не отримає – ціну партій товарів на митниці буде занижено, хабарі підуть в одні «потрібні» кишені, прибуток від нехитрої маніпуляції – в інші. Так, і не варто дуже співчувати імпортерам – вони вже давно рахують свої долари за курсом 40, а за деякими товарами – й 50 грн. Співчувайте собі – вам платити.

Законопроєкт ще не розроблено, а ліки вже подорожчали на 15%, і невдовзі їх возитимуть волонтери разом з товарами для армії. Цікаво, а з них теж братимуть 10%?

Насамкінець – про справжній залп по своїх, який увійде в топ видатних дурниць усіх урядів України й цілком може претендувати на Шнобелівську премію: про заборону виставляти курси валют на обмінниках. На думку «фахівців» (не можу не взяти їх у лапки), ця новація мала «зменшити спекулятивну складову курсу в обмінниках» та не допустити «ігри» на панічних настроях населення.

Про цю дурість вже висловилися всі, крім президента, хоча така тема – саме для 95-го кварталу! Було багато хороших пропозицій: завішувати табло з курсами марлею, писати курс на папірці та показувати клієнту у віконце, брати гроші за інформаційну довідку…

Особисто мені здається, що табло треба було закривати не на обмінниках, а на НБУ, оскільки саме Нацбанк – головний валютний спекулянт у країні. Саме його непрофесійна робота й призводить до «гойдалок», за рахунок яких чиновники НБУ стають доларовими мільйонерами, валютчики біля Центрального ринку щасливо бухають щодня, а ми з вами витягуємо із загашників останні бакси.

Вогонь по своїх – неминуча й трагічна частина будь-якої війни, але навіщо ж добивати цивільних – годувальників армії?